Як я докотився до такого життя

Скайлайн був мрією з раннього дитинства, як і в більшості моїх однолітків. Проте, для покоління, котре виросло на золотому періоді франшизи NFS та їй подібних, еталоном в 99% випадків було б купе 32-34. В прицнипі, довгий час так було і в мене. Потім в старшій школі я побачив на одному з каналів супутникового ТБ трансляцію/запис заїздів з D1. Хоч дріфт як дисципліна мені завжди був менше цікавий, ніж кільце чи раллі, я там побачив 34 седан. В той момент я зрозумів, що скай - це прикольно (навіть коли дверей більше, ніж 2). На цьому процес дорослішання не зупинився. Бажаючи доторкнутись до легедни, здоровий лоб почав купувати собі старі ігрові консолі (без мам, пап і кредитів). Доторкнувшись до Gran Turismo 4 та її порізаної версії на PSP, я побачив r30 і зрозумів, що це воно. Казунорі саме так і планував своє творіння. Він неодноразово наголошував у своїх інтерв'ю про те, що ніколи не мав на меті зробити Gran Turismo найхардкорнішим симулятором. Натомість - він хотів реалізувати щось типу інтерактивної енциклопедії, яка б розпалила у людини цікавість до певного авто чи цілої категорії автомобілів. Але де взяти таку машину і що з ними робити, я гадки абсолютно не мав. Року так з 2016 я почав час від часу помічати 30-ки на вулицях Києва. В той момент я чітко розумів, що теж хочу собі такий. Fast forward to 2021, я бачу на olx дооволі комплектний екземпляр, їду дивитись і забираю його. Машина була комплектною (окрім заднього стаба, іонізатора повітря в салоні, частини системи кондиціонера та штатної аудіосистеми). Забравши машину, я покатався з півроку, розуміючи необхідність приведення ряду вузлів та агрегатів в кращий технічний стан. В один момент двигун почав троїти і я вирішив, що пора його діставати. А діставши двигун, я можу нарешті поварити проблемні місця по кузову, пофарбувати підкапотку та вирішити решту питань. На даному етапі машина повільно але поступово проходить процес поварки кузова та капітального ремонту двигуна. Об'єктивна реальність сьогодення вносить свої корективи, тому це займає набагато більше часу, ніж того хотілося б. 

Сам автомобіль дуже комфортний. Місця в салоні вистачає, датчик дощу та електрорегулювання дзеркал працююють ідеально. Кузов доволі живий як для 40-річної машини, котра по факту їздила дорогами України. Я довго думав про те, чи потрібен мені взагал якийсь свап та перехід на МКПП. В Японії доволі жорсткі обмеження швидкісного режиму. Ближче до 110км/год вмикається бузер, котрий має сповіщати водія про те, що він ось-ось порушить ПДД. Навіть на дуже потужних авто для домашнього ринку типу Celica GT-Four спідометр розмічений всього до 180км/год. Їздити далі "дзвоника" на цій машині мені банально шкода, тому було прийнято рішення лишити стоковий мотор та АКПП. Рядна четвірка під капотом навряд когось сильно вразить динамікою, проте наявність запчастин, відносно невелика маса самого двигуна (не люблю автомобілі з важкою мордою, я за баланс). 

Реклама

Індивідуальний Stage 1 із гарантією результату за фіксованою ціною до 15.09.26