Smart Roadster (під проект)

Два кола і на евакуатор - RTR TrackDays #7/2026

На цей раз помилку минулого виїзду врахував: заправився і заїхав на мийку ще в суботу. 

Вирішив виїхати по-раніше і вже десь в 8:30 був вже на Чайці, приїхав другий з усіх учасників. Швидко пройшов реєстрацію.
Припаркувався зкраю, щоб стати в тіні. Почали з'їжджатись маздисти і видно прийняли мене за свого, бо запаркувались поряд :D



Через повітряну тривогу перша сесія замість дев'ятої ранку почалась десь ближче до 10:30. Цього разу незвично було, що повільних записували в другу групу, тож мій виїзд ще пізніше. 


Поки чекали розбалакались з одним з маздистів, який єдиний цього трек дня був перший раз. Оскільки він теж задрот-теоретик, було про що поспілкуватись 😅


Цього разу знову конфігурація "Мотозрізка".

Прям якогось "бойового" настрою на цей день не було, але виконати ціль попереднього трек дня і переступити межу в 1:35 хотілось.


Асфальт в повороті Мотозрізка цього разу був чистий, тому всі їхали на вході по внутрішній траекторії, як я намагався минулого разу. Це радувало, адже така траекторія мені здається безпечнішою в плані вірогідності вильоту.


Стара школа гоночного інжинірингу користувалась такою штукою, як "traction circle" - суть в тому, що максимум гріпу може бути тільки в одному напрямку - це чистий розгін чи чисте гальмування на прямих колесах, або поворот без прискорення чи гальмування. Згідно цієї теорії найшвидше проїдеш, якщо гальмуватимеш на прямих колесах і потім накатом повертатимеш до апексу, з якого вже прискорюватимешся.

Я, в принципі, попередні рази так і їздив, але постійно перегальмовував і приходилось починати розганятись ще до апексу, через що зтягувало назовні повороту і не потрапляв в оптимальну траекторію. План на цей день був спробувати менше гальмувати, щоб заносити більше швидкості в поворот. Все таки з малопотужними автомобілями потрібно робити упор на збереження швидкості в повороті.

За пару днів до трек дня наткнувся про відео про трейл брейкінг, що для мене стало відкриттям і що я хотів протестувати. Traction circle не враховує той момент, що шина має більше зачепу коли на неї приходиться більше навантаження, але до певної міри. Тому якщо при вході в поворот після сильного гальмування на прямій педаль не повністю відпустити, а залишити натиснутою на відсотків 20 залишиться перенесення ваги (клювок) гальмування, що дасть більше навантаження на шину, за рахунок чого загальний гріп буде більший, ніж просто на відпущеній педалі накатом повертати, коли автомобіль вирівнявся в нейтральне положення розподілення ваги. Додатковим важливим інсайтом стало те, що трейл брейкінг сильно важливий саме для задньо/середньомоторних компоновок, так як в них початково передня вісь легша і вони більше страждають від винесення назовні повороту.


Нарешті виїжджаєм. Таки підготувався, да не до кінця: я знову після трек дня не підкачав колеса, а оскільки після дороги до треку довго чекали сесії шини повністю остигли і тиск був всього 1.6-1.7, що наче як малувато. З попереднього досвіду наче як за сесію вдається підняти тиск десь на дві десятки, що буде менше за цільові 2.0 бара на гарячу. Але ж Смарт легкий, маловірогідно, що вдасться роззути, тому спокійно виїжджаю.


Перше коло навіть на всю дудку не розганяюсь - треба прогріти напівслік, да й згадати траекторії поворотів. Вже на першому колі пробую імітувати трейл брейкінг, але не надто глибоко в поворот. Наче не так складно, як думав. Звісно, мова не про якісний повноцінний трейлбрейкінг професійного пілота, але в порівнянні як я до того заходив в повороти накатом наче навіть якийсь ефект відчувся.



На другому колі вже трошки швидше поїхав, але ще не на повні можливості. Комфортніше по-трохи підіймати темп. Під кінець цього кола вперся в Мазду новачка. Він мене відразу хотів пропускати, але знаючи свій темп вирішив не корчити героя, а триматись за ним. Тим більш має бути трохи цікавіше, коли намагаєшся догнати попередній автомобіль.


Після основної прямої він знову піджався в бік, щоб пропустити. На ознайомчих колах в нього темп був ще не достатньо швидкий, тож вирішив скористатись можливістю. Правий поворот, гучний клац, кермо повертається на 90 градусів і починає зтягувати назовні прямо до відбійника. Наче на поворот керма все ще реагує. Підкатуюсь до відбійника і стаю на аварійку. Наче не зовсім в траеторії став, в зад в'їхати не мають.

Підбігає маршал:
- Що сталось?
- Щось в ходовій відірвалось
- Своїм ходом доїдеш, чи викликати евакуатор?
- Та наче маю доїхати
- Тоді їдь, ми тебе супроводимо жовтими прапорами


Зі швидкістю 20 км/год доковилюю коло і заїжджаю на стоянку. Виїзд до техпарку йде через поворот на 180 градусів. При сильному вивороті відчуваю, що починає закусувати кермо в крайнє положення, але наче розвернувся. Під'їжджаю до свого місця. Пробую здавати назад - впирається. Поїхав ближче до краю стоянки і став в середньому ряду, щоб міг під'їхати евакуатор, бо вже розумію, що своїм ходом не доїду.


Вийшовши з авто першим ділом заглядаю до підвски, а там зрізало різьбову частину від задньої шарнірної головки.



Звісно, я розраховував, що шарніри прийдеться відносно часто міняти, але очікував, що вони на кулі будуть розбиватись, а не відриватись по різьбі.


Розстроївся, звісно, але прям якоїсь глибокої горечі не було. Походив подивився як їдуть швидші пілоти, попив кави і замовив евакуатор.
Загалом цього разу багато технічних сходів було і на останню сесію з нашої групи поїхало лише два автомобілі. Ех, пропустив таку можливість без трафіку пару хотлапів підряд зробити. Ще й мотозрізки в цьому році скоріш за все вже не буде.


Photo by IG: lishelll_prod


Спасибі фотографу, за таку стильну фотку мене в очікуванні евакуатору. Це фото навіть потрапило в пост-фотозвіт RTR в інстаграмі. Давно хотів там засвітитись :)



Думав евакуатор в Бровари виявиться 12+, тому коли дізнався, що така розкіш коштуватиме "всього" 5300грн, то був приємно здивований. Це моя перша поїздка на евакуаторі, так що з почином :) 
Поки їхали пороздивлявся архітектуру, загалом насолодився процесом.

На наступний день виявилось, що по дорозі на Чайку я ще й отримав перший штраф з камери за перевищення швидкості на Родстері :)


У вівторок вже по традиції на підйомник після виїзду.
Завчасно замовив шарніри М16 - на крок більші. Тіло вварених в важелі різьбових втулок дає можливість перерізати на більший діаметр. Проте в шарнірів М16 відстань між центром отвору і початком різьби більша на 6мм, тож щоб зберегти нинішній розвал потрібно зфрезерувати втулку. Якщо фрезернути, то залишиться всього 25мм втулки, що на мінімалках для М16, адже для повноцінної міцності потрібно, щоб різьбова частина була вкручена на 1,5-2 діаметри, що для М16 25-32мм.

Мучили сумніви, чи воно того варте, адже насправді М16 не на багато підніме міцність на згин, по якій і вийшла поломка. Виходить що окрім ШСів потрібні послуги фрезерувальника і зрову робити сходження, яке робив минулого тижня.


Вирішив глянути в якому стані шарнір на лівій стороні, якщо є тріщина, то потрібно гарантовано збільшувати розмір. А там тріщин немає. 
Що на Чайці, що на Фео в прямій конфігурації майже всі повороти ліві, що означає, що завантажена права сторона підвіски. Але все одно якось не сильно однозначно, адже на прямих сильних гальмуваннях буде пікове навантаження на задні сайлентблоки, тож якісь сліди втомлювальних тріщин мали б бути і на лівій стороні.

В шарнірній головці місце конценртації напружень якраз в точці початку різьби, де й обірвало. Починаю згадувати що в якому порядку було. Пілся першого виїзду на шарнірах відпустився болт до підрамника на обірваному шарнірі. Цей момент спрацював як перфоратор за рахунок додаткової амплітуди ходу. На другому виїзді відкрутився знову болт до підрамника і контргайка на цьому шарнірі. А потім ще й коли вилітав на Фео на гальмах вдарив в бордюр, що мабуть і дало початок саме надриву. Ще коли робив важелі трохи переживав стосовно того, що можуть з'являтись тріщини по зварці на різьбових втулках, проте там все окей.



Поспав з цією думкою і вирішив все таки залишати на М14, тим більш що один запасний був в наявності після заміни наконечників попереднього разу. Цього разу механік вже мене послухав і всі різьби знежирив і посадив на різьбовий фіксатор. Тепер проблем з відкручуваннями не має бути. Але М16 вже замовлені, лежать в зіпі. Якщо дефект повториться, будем апгрейдити, але не впевнений, що навіть М16 буде достатньо. По-хорошому потрібно буде переходити з шарнірної головки з різьбою на шарнірний підшипник з трубною конструкцією важеля. В дорослому спорті саме таку конструкцію і використовують, проте вона забирає змогу регулювати розвал на важелі.


Коли міняв котушку запалення і виявив тріщину на патрубку інтеркулера відразу замовив на Аліку силіконові патрубки. На диво такий тюнінг на Смарти існує.

Коли дивився пропозиції в половині випадків згадується, що вони трьохслойні, в решті що 4 слої. В нормальних виробників під кількістю слоїв маються на увазі слої тканевого армування. Для систем охолодження стандарт - це 3 слої. На патрубки інтеркулера в ідеалі потрібно 5, або хоча б чотири. Напрягло, що на всіх фотках в картках товару явно зображені трьохслойні. Думаю, може це хитрі продавці замість слоїв армування вказують слої силікону, тоді якраз з трьохслойним армуванням буде чоти слої силікону. Але на всякий випадок вибирав лістінг, де вказано чотири слої і був приємно здивований, коли приїхали саме з чотирьохслойним армуванням.





Рідні патрубки пластикові з резиновими вставками на переходах. Плюс такої контсрукції в тому, що немає втрати вчасу на надування патрубку, що покращує відклик турбіни. З мінусів, хоч і спіриних - завуження діаметру на пластику і більша кількість сходинок на переходах, які створюють додаткові завихрення. Силікон в свою чергу має більший внутрішній діаметр і менше переходів, але має втрати відклику на надування патрубку.


Перед заміною пощупав під дроселем - таки проступає масло, так що виток повітря тут є. Щоб добратись до хомута на виході з турбіни потрібно зняти глушник. Робота з навісним - це взагалі справжня каторга на цьому автомобілі. Гріє душу думка про те, що після свапу підлога максимально виріжеться і доступ стане трохи кращим, але це не точно :)


З самої покупки автомобіля ззаду на ямах якийсь гучний пластиковий стук. Але наче нічого не розкручено, тому сильної уваги не придавав. Після заміни патрубків звук наче навіть гучніший став. Думаю це може тарабаніти сам інтеркулер.


Очікуваного зникнення шипіння після заміни патрубків я не отримав. Але наче й підсифонювань ніде не видно. При чому воно якось по-різному. То тихіше працює, то гучно шипіти починає. Є вірогідність, що може сифонити інтеркулер на тій стороні, яку з-під капоту не видно, але поідеї маслянисте запотівання проступало б і на видну сторону через постійну роботу вентилятора інтеркулера.
Може це взагалі турбіна помирає, чи я себе банально накручую.


Дизморальний післясмак присутній.
Ще фактор, який мені відразу не був очевидний - це зчеплення. Зчеплення на автомобілі стоїть скоріш за все ще рідне з розбитим двохмасовим маховиком і тарабанило ще при покупці. Міняти його не планував, так як буде свап. Рідна зчепа впритул тримає момент стокового двигуна, а в мене вона підношена. І в придачу напівслік за рахунок того, що має значно менше мікропробуксовок, ніж дорожня шина, починає перевантажувати зчеплення, через що воно починає злегка підбуксовувати і перегріватись. Зрозумів я це по тому, що після трек-дня на Чайці, коли я зміг повноцінно подубасити, з'явилась досить велика пауза при рушанні - признак того, що точка зхватування змістилась.

Якщо зчеплення просто замінити скоріш за все теж не буде нормально тримати. Тюнінгове рішення з одномасовим маховиком під диск з вдвічі більшою площею фрикціону існує, але 600 фунтів з доставкою і митними зборами перетвориться в суму ближчу до 1100$, що як вартість за один сезон на стоковому роботі дорого. Хоч і є вірогідність, що динаміка буде кращою, адже брити стверджують, що в блоці управління двигуном є функція зменшення крутного моменту при пробуксовці зчеплення.

Загалом не зрозуміло як планувати подальші кроки і це трохи бентежить.
В будь-якому випадку готуємось до наступного виїзду. Як не ставити рекорди, то хоч доламати силову установку треба, щоб перестати відкладати свап :D

Реклама
Індивідуальний Stage 1 із гарантією результату за фіксованою ціною до 15.09.26
Опубліковано: сьогодні о 16:28
1 0 0

Коментарі

Щоб залишати коментарі, потрібно авторизуватись.
Я думав, що тема "давимо до останнього, різко гальмуємо, якось проходимо поворот, і знову давимо" - це про кіт-кари на передньому приводі )
Зі здивуванням для себе відкрив, що задній привід цілком адекватно реагує на прискорення в самому повороті, навіть раніше апексу, якщо без фанатизму. Звісно, це про напівцивільну їзду по серпантинах, із врахуванням наявності інших автомобілів та зі збереженням гарантованого повного контролю над автомобілем. І так, з потужним двигуном спереду. І важким (двигун + коробка = 300 кг).

До речі, хочу запитати, як в людини, що в темі спорт-тюнячок )
Якого виробника патрубки (універсальні) для системи охолодження варто розглядати на Ваш погляд?
сьогодні о 19:37