Одеса 2026

На море хотів поїхати ще в червні, але не виходило по часу.
І ту дізнаюсь, що дівчина мріє про концерт Сердючки.
Беру два квитка, бронюю квартиру біля Аркадії, купую їй шолом і екіп, їдемо.

Ближче до дати розумію, що йти на концер Данилка, щось перебор для мене.
Пропоную взяти сестру, вони їдуть на потязі, я мотом, але шолом на всяк випадок бере, щоб назад хоч разом поїхати, чи по місцю там катнути.

Я собі на легкому, готую мот, навіть не мив його в дорогу, гружу кофрика, і погнав.

Думав буде скучновато.
Саме далі, це їздив до Умані, і по асфальту було не дуже весело.
Коли звик на фазаері їхати 170-190, і це крейсер, то тут 150-всьо.
Можна на обгончик і 170, але тоді розхід буде космос.

Сама головна плюшка, це те, що я можу зїхати з дороги.

Усі місця, поля, якісь річки, що я бачив завжди з дороги, я можу побачити ближче.

Радості не було меж.

Пообідав, прямо на тюкові сидячі.

Умань, вог, як і завжди тільки там.

Стела, яку я ніколи не пропускаю.

Ну і звісно закритий готель.

По трасі до речі багато закрито ресторанів.
Вивіски про продаж усіх ресторанів Поплавського, таких як: Кропива, Батьківська Хата, Сало, та Вареники.
Багато мотелів також не працюють.

По ресторанам зрозуміло.
З моменту карантину, попит спав на це.
Багато не витримувало, бо тримати продукти, штат людей, і мати недостатньо клієнтів, це точно не варіант.

Плюс, заправки..
Вони покривають усі потреби подорожуючого.
Туалети, перекуси, в деяких навіть повноцінні меню є.
Тобто не треба тут заправитись, і потім їхати в ресторан.
Все в одному місці.

Тому таке явище, як великі придорожні ресторани вимирають, чи вже вимерли.

Але колись було гарно.
Знаєш, що зупинишся в Батьківській Хаті, і зїси смачні деруни зі шкварками.
Там ще кабанчік був в загоні.
Чорненькій.

Придорожні шашлички, навпаки, нікуди не ділись.
Це такі місця, для водів фур, де можна дьорнути шашлику і картоплі.

Нещодавно був в такому по Житомирській трасі.
Ніби не погане мяско, навіть баранина була.
Кордон називається.
Але сервіс, це окремий вид мистецтва.

Добре хоч терміналами навчились користуватись, за карантину.

На питання: як довго готуватиметься?
Мені сказали- чим довше я задавтиму питання, тим довше і готуватиметься.))

Вкінці замовлення, попросив з собою, то ще накричали, що не повідомив завчасно, бо там інша ціна за тару))

Так вот.
До їхав гарно.
Дорогу пофіксили, ям майже не бачив.
Тримав кресей 150
Іноді можна було і підтопити.

Починаю завжди з моря.

Зупинка 13го фонтану.

Ну і якраз залітав шахід, десь вже працювало ПВО, але про це трішки потім.

Ось такій контраст Одеси.
Поки одні відпочивають, інші захищають.

Моє улюблене місце для фото.

За роки, будинки трохи почали перекривати море.

Поїхав до квартири.
Мала бути з видом на море, як писалось в оголошенні.
Мені показали, але влчник повів ще в одну.
Каже просто покажу, а ти там думай.
В попередній вид був, але треба було сісти на балконі правильно, щоб його бачити.

Маючи Одеський підхід, він таки впарив мені іншу квартиру.
Ціна попередньої була 5200, тут домовились на 6000 рівно, хоча він разів шість сказав, що це майже даром.

Квартира реально вийшла гарна.
Дівчата були ще в дорозі, їм сказав, що таке собі, бо ми не бачили реальних фото.

Але по приїзду вони довго не могли заспокоїтись.

Дві кімнати, два туалети.
Душ, та ванна.

Ось такі були світанки.

З іншої сторони соце сідало.

Ну і бонусом, вночі випливав місяць з моря.

Квартира коштує кожну гривню.
Я теж був дуже задоволений.


Ввечері вийшов глянути, що там є.
Давно не був саме в центрі, бо зазвичай їздив поряд з містом, типу Сергіївка, шоб менше людей, і тихіше місце.

Двіж нереальний.
Купа гучних щвуків, не тверезих людей.
І якесь брудне море, без нормального піску.
Може і на приватних пляжах він був, але не було часу там чілити.

Ноги один раз точно змочив))
Значить море бачив

Я фанат креветки чорноморської, "Рачки", як її зовуть тут.
Але через заборону виходу в море, їх дуже мало.
В столиці 3500кг це чорморська, та 2500 дунайська" Розенберга"

Я чисто випадково дізнався, що в них є різниця)

Тут креветка по 3к, але знайти тяжко.
Ото тільки зловив одного бігунка по пляжу, він і продав пакетик.
Ніби там 100грамів, відповідно 300грн.
Але щось сумнівно маленькій він був, і креветка така собі, але хотів закрити гештальд.

Ранок починався не з кави, тому приходилось частенько бігати в магазин.
Відпуска все таки, хоч і не велика.

Дівчата пішли на Сердючку, я собі знайшов розваги.
Не було цікавості йти в натовп, тим паче враховуючи щільність тривог.

А тривоги тут, це окрема філософія.
Я дізнався, що таке Бандероль, та пінопластові шахеди, один з яких влетів в сусідній будинок.

В день, було бдизько 8-10 тривог.
Під час відбою все одно були якісь вибухи, можливо щось в області працювало.

Сильно утюжили Затооку і Кароліно Бугаз.
Може і добре, що туди не поїхали.
Товариш був там, каже треш.

Аквапарк був напроти будинку.
Також зайшли, глянути що там цікавого.

Поки всі бігали, я відпочивав під каменем, в скалі.
Почував себе тут гарно, мабуть такий він активний відпочинок, кому вже під сорок))

Прогулювались Аркадією

Ну і куди ж без Чорноморки.

Їхати в Одесу, і їсти стейкі, то якесь кощунство.
Тому я виступав по рибі.

В неділю зібрались і поїхали.
+35 всю дорогу.
Я то звикший, а от дівчина трішки не очікувала, але перенесла дорогу спокійно.

Знову гарне місце для фото.

Думав заїхати на рибний базарчик, але так запакувався, що ледь кепка влізла в кофр

По дорозі коні 100км десь зупинялись.
Для мене також була перша така дальня подорож в парі.
Бо один я міг йорзати, як хотів, коли затікала дупа, а тут вже не сильно розженешься.
Тому кожні 100-150км зупинка нормально було, для відпчинку, і розминки.

В спеку рятутвав айс лате.

Перевіряв іноді колеса, за них більше за все переймався.
Бо камери.
Хоч і мав запасні, але бортувати в таку спеку було б не дуже..

На сьогодні проїхав 9300км
Записався на ТО на 10к, чекаю дату.

Мот вже помив.
Ну моя улюблена засмага.

Гарно проїхались.
Далі буде.

Усім мирного неба, та безпечних подорожей.
Захисникам Слава, і подяка за можливість мати наше море.