Стою на переїзді, під'їхав максимально близько до шлагбаума (залишається декілька машин і ближче вже не просунуся). Об'їзжати іншим шляхом не хочу, руками пхати ліньки, та і закритий вже не хвилину (скоро повинен їхати потяг), черга зібралася прілічна. В нас трохи дурнувата дорога: 6 широких смуг переходять у 2,5 (легковушки зазвичай у 2 ряди їдуть з цього напрямку, хоча розмітки нема - "по правилам" по одній смузі, але копи за це ніколи не натягують), плюс перед самим переїздом праворуч примикання другорядної, тому навіть у 3 ряди стоять тут постійно. https://maps.app.goo.gl/4Vj7TRDuaxa7NV5e8
Став у затінку автобуса, боковим зором помічаю, як правіше мене (третім рядом) підповзає якийсь чорний здоровий паркетник. Звідти чоловік (років 35, не старше, худорлявої, як і я, статури) махає мені рукою "Привіт, а це справжній японець? А хто це, бо ніколи такого не бачив... Який же він класний, хочу собі такого!"
Окрім стандартних запитань "скікижре-скікипре-скікистоє" було і багато "навколотехнічних", по обслуговуванню, запчастинам, поведінці, різним ньюансам. Виявилось, що їздити базово вміє, друзі часто дозволяють "трохи проїхатися", та "що там в середині" ще не зовсім шарить. Хоче собі мот, але все, що бачить навколо "не вставляє", а тут око прям зачепилося за мій Грасстрекер. Поспілкувалися, побажали одне одному удачі і поїхали хто куди.
Так, що може отака випадкова зустріч і надихне когось до купівлі.