Перевірка дальньою дорогою: 5000 км на одному подиху

Вітаю, шановне панство!

Фізика стверджує, що плин часу залежить від швидкості. Чим швидше рухається об'єкт, тим повільніше для нього минає час. Принаймні так говорить теорія відносності.

Мій експеримент довів протилежне.

Здавалося б, лише вчора планував маршрут, оформлював документи та збирав речі, а сьогодні вже повернувся додому після майже 5000 кілометрів доріг, кількох країн та двох тижнів пригод.

Спочатку ця поїздка мала бути звичайним відрядженням до однієї з європейських країн. Потрібно було вирішити кілька робочих питань у Празі, після чого повернутися додому. Але в якийсь момент виникла думка поєднати корисне з приємним: додати кілька днів відпочинку та нарешті побачитися з близькою людиною, з якою не бачилися дуже давно.

Попередні розрахунки показували, що маршрут становитиме від трьох до чотирьох тисяч кілометрів. Реальність, як часто буває, внесла свої корективи.

Будь-яке серйозне дослідження починається з підготовки обладнання.

У ролі дослідницької платформи виступав Kodiaq.

Перед поїздкою було виконане планове ТО, оформлена "Зелена карта", придбано вогнегасник та світловідбивні жилети.

Окремий пункт програми заслужено отримали SPA-процедури: двофазна мийка та нанесення рідкого гібридного покриття поверх раніше нанесеного силанта.

Повний бак пального, перевірені документи, завантажений багажник. Залишалося лише вирушати.

Щоправда, спочатку довелося заїхати до родичів і тимчасово передати їм свого чотирилапого штурмана. Для нього це була не перша така "відпустка", але сум в очах все одно читався.

Перша частина маршруту пролягала через Польщу.

А якщо маршрут проходить через Польщу, то майже неминуче постає питання: "Де краще перетинати кордон?"

Моніторинг телеграм-каналів підказав зробити невеликий гак та скористатися переходом у Нижанковичах. Рішення виявилося правильним: черга була мінімальною.

Втім, далі польські прикордонники вирішили провести власне дослідження й запідозрили в мені особливо небезпечного контрабандиста. Автомобіль направили до боксу поглибленого огляду, де майже годину перевіряли кожен куточок.

На щастя, жодних відкриттів світового масштабу не відбулося, тож зрештою мене відпустили продовжувати експеримент.

До Кракова того дня вже не доїхав і зупинився на ночівлю відразу після кордону.

За перші два дні було подолано 1206 км із середньою витратою пального 7,5 л/100 км.

Дорогою випала нагода заїхати до Катовіце, де саме проходив фестиваль American Cars Mania.

Для людини, яка любить автомобілі, це приблизно те саме, що для астронома випадково потрапити на запуск космічної ракети.

Тому кілька годин були присвячені американській класиці, великим V8 і атмосфері справжнього автомобільного свята.

Після вирішення всіх справ у Празі подорож продовжилася.

Далі були Братислава, Австрія, Угорщина та Хорватія. Зайняло це в мене три дні:

1й день 348 км витрата бензину 8,1 л/100 км

2й день 280 км із середньою витратою пального 6,8 л/100 км.

3й день 

Останнім етапом стала Хорватія.

Близько 564 км переважно платними автобанами зі швидкостями, для яких створювалися такі автомобілі.

Середня витрата пального склала 8,7 л/100 км.

Цікаво, що попри високий темп руху, автомобіль залишався прогнозованим, стабільним і комфортним.

Зворотний маршрут виявився набагато динамічнішим.

Макарска → Прага: 1180 км 8,4 л/100 км

Прага → Хмельницький:1160 км 7,5 л/100 км

У підсумку було подолано майже 5000 км.

Чотири дорослі людини в салоні. Повністю завантажений багажник. Літня спека до 38°C. Автобани, міста, кордони та гірські ділянки.

Саме в таких умовах найкраще розумієш характер автомобіля.

Kodiaq показав себе саме таким, яким повинен бути середньорозмірний  сімейний кросовер для далеких подорожей.

За кермом я практично не відчував втоми. Сидіння залишаються комфортними навіть після багатьох годин безперервного руху. Кліматична система чудово справлялася зі спекою, підтримуючи комфортну температуру в салоні навіть тоді, коли за бортом було 35-38°C. Так само бездоганно працювало система охолодження двигуна:

Окремо варто відзначити місткість. Багажник без жодних компромісів прийняв усі речі, необхідні чотирьом дорослим людям на два тижні подорожі.

Приємно здивувала і витрата пального. Для великого повнопривідного автомобіля з бензиновим двигуном показники виявилися більш ніж гідними.

Для автобанних пробігів адаптивний круїз-контроль можна сміливо заносити до списку обов'язкових опцій. Так само як і матричне світло.

Окремий бонус цього літа отримала атермальна плівка. Після кількох годин під відкритим сонцем салон нагрівався значно менше, ніж очікувалося.

Втім, ідеальних автомобілів не існує.

У такій подорожі дуже не вистачало вентиляції сидінь. Алькантара приємна на дотик, але в спеку вентиляція була б набагато кориснішою.

Також досі дратує надмірна турбота електроніки. Автомобіль регулярно пропонує відпочити, вважає, що водій недостатньо тримається за кермо, або нагадує про різноманітні обмеження швидкості.

 

 У Європі почали з'являтися повідомлення про контроль швидкості яких не було в Україні. І таке повідомлення з'являлися не системно, зрозуміти алгоритм я так і не зміг.

Моя особиста оцінка цієї подорожі та автомобіля в ній: 9 із 10.

А завершився експеримент традиційно.

Додому повернувся близько четвертої ранку. А вже наступного дня Kodiaq вирушив на мийку.

Після 5000 кілометрів доріг навіть найвитриваліший дослідницький апарат заслуговує на належні SPA-процедури.

Всім дякую за увагу. Всесвіт надзвичайно великий, а життя занадто коротке, щоб відкладати подорожі на потім. Тож досліджуйте, відкривайте нові горизонти і не бійтеся вирушати в дорогу.