Одного гарного суботнього ранку 5:00, після гарно них дощів, поїхав мотиком в ліс за грибами. Але так склалося, що дощики були дуже рясними і грунтові дороги зовсім розклеїлися і шлях став дуже складним. Я кілька разів падав, та після якогось падіння мотик відмовився заводитися. Шлях додому близько 20 км, з яких 5 км болотом і 15 км асфальтом. Я зміг проїхати болотом в глиб до лісу близько 3 км. Викликав дружину. Вона бусом приїхала до зʼїзду з асфальту. Вдягнула чоботи і пішла мені на зустріч. Самі складні були останні метри, бо нахил поля був в сторону асфальту. Колеса забилися землею і не крутилися, останні 10 метрів трьома звʼязаними тросами тягнув мотика лежачи по землі. Трішки почистив, закинув в будку і повіз на мийку. Після мийки мотик почав заводитися.
Чому мотик знепритомнів я не зрозумів.
Певно злякався українського чорнозему))).
Ось такі цікаві вихідні))).
Доблик виручив.