Іспанія '26

Допис про те, як я добрався до Іспанії (Сан-Педро-дель-Пінатар,  провінція Мурсія).

У п'ятницю, в мій останній робочий день перед відпусткою, мені вдалось зібрати врешті речі (дякую дружині, бо я б не зміг сам), та трішки поспати.  Виїжджали ми о 01:30 суботи.

Дорога до Німеччини нічим не запам'яталася. Монотонний рух з увімкненим темпоматом при шв. 120км/год.

Кордон теж без проблем, хоч німці вже кілька років поспіль тримають "кругову оборону", тобто контроль на своїх зовнішніх кордонах. Далася взнаки єврореєстрація автомобіля, всі інші не євро номери скеровували на контроль,  євро - вибірково, тож ми й проскочили.

По дорогам Німеччини траплялися цікаві мандрівники

І так потихеньку допливли у Штутгарт,  лігво автомобілів Мерседес та Порше. 

В наш план входило відвідування музею Мерседес,  хоч і були там вже 3 рази, але музей у них класний.

Цей останній Мерседес насправді вражає.

Розкажу про нього детально.

Модель Т80 (майже як Термінатор)

Ідея належала легендарному німецькому гонщику Гансу Штуку (Hans Stuck). Проєкт підтримав особисто Адольф Гітлер, оскільки нацистський режим прагнув використати цей рекорд як пропаганду технологічної переваги Німеччини.

​Головний конструктор: Розробкою автомобіля займався сам Фердинанд Порше (Ferdinand Porsche).

​Рік створення: Прототип був повністю готовий наприкінці 1939 року.

​Цільова швидкість: Початково планували досягти 550 км/год, але після того, як британці підняли планку, проєкт перерахували на неймовірні 600–750 км/год.

Mercedes-Benz T80 (також відомий як «Schwarzer Vogel» або «Чорний птах»).

Вага цього монстра майже 3 тони (2900кг), 3 осі, 6 коліс, колісна формула 6х4, тобто як у вантажівки. Довжина - 8.2 метри.

На автомобіль встановили колосальний авіаційний двигун Daimler-Benz DB 603 (такий самий використовувався на винищувачах Messerschmitt). Це був V12 об'ємом 44,5 літра!

​Потужність: Спеціально форсований двигун на суміші спирту, бензолу та інших присадок видавав неймовірні 3000 к.с.

Нажаль цей автомобіль так і не поїхав. Сумна історія.

Проте, як стоїш біля нього, то мурашки по шкірі повзають. Він зачаровує і водночас лякає.  Дуже харизматичний автомобіль. 

Після музею ми поїхали на першу ночівлю.

Сусіднє містечко Штутгарта,  там знайшли парковку для кемперів та стали відпочивати.

Ага. Відпочинок на асфальті при температурі 40 градусів. Заснути вдалось тільки після холодного німецького пива та далеко за північ.

Позбиравшись ми рушили далі. 

Дорогою нам зустрічалися різні цікаві автомобілі, деякі з них брали участь в цікавих пригодах, як оцей зелений Вольво.

Це учасник аматорського ралі під назвою Carbage Run (назва утворена від слів Car — автомобіль та Garbage — сміття).

Це не класичні перегони на швидкість, а масштабна автомобільна пригода, яка має кілька суворих та кумедних правил:  

​Бюджетність авто: Усі автомобілі-учасники мають бути старими (зазвичай не молодше 15–20 років) та дуже дешевими (ринкова вартість машини за регламентом не повинна перевищувати 500–1000 євро).  

​Творчий підхід: Учасники яскраво та божевільно декорують свої автівки. Як видно на фото, зелений універсал Volvo V70 отримав бортовий номер "2", кастомний даховий бокс, пофарбований у колір кузова, та імпровізовані «ракетні сопла» або ліхтарі ззаду.

​Суть змагання: Головне — не приїхати першим, а взагалі дістатися фінішу через тисячі кілометрів мальовничих (і часто складних) доріг. Кожного дня командам дають дивакуваті квести та завдання, за виконання яких нараховуються бали.

Так потихеньку доїхали під Франко-Іспанський кордон. Де й стали на ночівлю.

Вранці прокинулись вже не самі

Так доїхали до Країни Басків.

І поперли в гори, над океан.

Зупинилися у мальовничому місці на сніданок і після сніданку пішли до океану.

Неймовірний запах йоду та води, свіжий бриз і краєвид який зачаровує.

Чудернацька різька вітрів по пісковиках впродовж тисяч років породжує форми, які виглядають як мистецькі об'єкти, якими вони по факту і є. Створені Природою.

Стада напів диких коней, які водяться тільки там. 

Не хотілося йти звідти. Проте перед нами у той день було ще понад 900 км. Тому їдемо. 

Нажаль пасат не для грунтовок.

Хотілося проїхати далі, але гострі каміння та низькопрофільні шини R18 з тиском у 3 бари - не найкращі друзі і я вирішив розвернутись.

Бо перспектива залишитися в напів пустелі Іспанії без коліс і зв'язку мене трішки лякала.

Паджеро тут би літав, він створений для цих умов, але не пасат.

І тут я втратив пильність, про що одразу поплатився. Дослівно.

Далась взнаки далека дорога, втома та банальна неуважність.

Мене зупинила поліція. Звісно, ніхто з них не розмовляв англійською,  проте я все зрозумів і без слів. Перевищення швидкості.

При дозволених 90 км/год, я пер свої автомагістральні 125. Це на локальній дорозі, хоч не було нікого, умови чудові, але поавила ніхто не відміняв, так само як і відповідальність. Поліцейські люб'язно хотіли мені продемонструвати фото, але я відмовився, бо і так знаю, що порушив, тому попросив не зволікати, а виписати мені штраф для оплати. Виписали.

300 євро, -2 штрафні пункти. Я тільки молив, щоб не забрали посвідчення,  але обішлось.

І ще отримав знижку в розмірі 50% штрафу, бо погодився співпрацювати з ними.

Тому "тільки" 150 євро. Слава богу, взяли дєньгами. Ну, то вже далі я був обережним. 

Далі вже без пригод добрались до місця відпочинку. 

По дорозі милувались красою природи

Та зустріли поляків, які здійснювали благодійницький автопробіг

під назвою Złombol (Зломбол). Назва походить від польського слова złom (метаробрухт) та закінчення bol (відсилка до класичних марафонів чи ралі).

Це один із наймасштабніших та найвідоміших благодійних автопробігів у Європі.

Уся суть проєкту полягає у зборі коштів для дитячих будинків у Польщі.

​Гроші збираються не з квитків, а через залучення спонсорів.

​Щоб отримати допуск до старту, кожна команда зобов'язана знайти спонсорів (фірми або приватних осіб), які викуплять рекламну площу на кузові автомобіля (наклейки, які ви бачите на дверях та крилах).

​100% зібраних коштів йдуть виключно на купівлю речей для дітей: фінансування відпочинку, екскурсій, розвиваючих занять, ремонтів кімнат та купівлі меблів або гаджетів для навчання. Учасники покривають усі свої витрати (паливо, ремонти, житло) самостійно з власної кишені.Регламент Złombol дуже специфічний. До участі допускаються автомобілі, які відповідають одній з умов:

​Автомобілі, розроблені або випущені в колишньому соцтаборі (Східному блоці): це класичні польські FSO Polonez (як на фото), Fiat 126p (Малюк), радянські ВАЗ, ГАЗ, ЗАЗ, Москвич, чеські Skoda (старі моделі), німецькі Trabant чи Wartburg тощо.

​Автомобілі виробництва інших країн, але випущені до кінця 1990-го року.

На задньому склі автомобіля видно написи: "Poland to Morocco" та іронічне "NO AIR CONDITION!" (Без кондиціонера).

​Кожного року організатори обирають новий грандіозний маршрут.  Якраз зустріли команду на шляху до Гібралтару, звідки вони переправлятимуться поромом до Північної Африки (Марокко). Для старих машин без кондиціонерів, де температура в салоні влітку на півдні Європи може перевищувати +40 C, цей марафон довжиною в кілька тисяч кілометрів є справжнім випробуванням на витривалість. Напис "Never Give Up" (Ніколи не здавайся) на склі чудово описує дух цього пробігу.

Тепер залишилося відпочивати, трохи помити машину з дороги, змити міні цвинтар з фасаду авто.

Щодо пасата з наметом. 

Вантажу багато, але намет на даху не відчувається сильно. Підвіска трохи просіла, але дуже виручає DCC.

Перевів аморти в спорт і його так не розгойдує. Стабільно їде, комфортно. Витрата 7.8 - 8 на сотню.

Сітка в бампері і решітці чудово перемелює великих комах і затримує їх рештки. Після повернення додому я доберуся до радіаторів і помию їх від цієї органіки. 

Ще спостереження по ПДФ.

Фільтр чується чудово, на швидкості відбувається пасивна регенерація,  і примусова включається рідко. Новий рекорд це 950км.

Як прийде час, демонтую дпф і відправлю на хімічну чистку, так він ще послужить.

Отак і минула дорога. Тепер трохи можна відпочити. Тут сухо і гаряче, треба багато пити...

До нових зустрічей!

А ще пасат отримав свій сувенір/талісман