Якщо ви думаєте, що бачили все, то, швидше за все, ніколи не володіли старим Opel Omega.
Після капітального ремонту двигуна мого Opel Omega B MV6 я почала поступово приводити до ладу всі супутні системи автомобіля. Однією з найбільш загадкових залишалася система охолодження.
Автомобіль мав дивну поведінку. Температура періодично викликала занепокоєння, вентилятори доводилося контролювати особисто, а після більш тривалих поїздок під автомобілем нерідко з'являлися калюжі антифризу. Особливо активно це відбувалося після інтенсивного натискання на педаль газу.
Спочатку під підозру потрапили всі звичні винуватці: радіатор, патрубки, термостат, помпа, датчики та навіть найстрашніші сценарії, які тільки можуть наснитися власнику старого автомобіля.
Але реальність виявилася набагато цікавішою.
Під час пошуку причини витоку було виявлено справжній артефакт попередніх ремонтів — фільтр грубої очистки води, врізаний безпосередньо в систему охолодження двигуна.
Саме так.
Не спеціальний автомобільний фільтр.
Не заводське рішення.
Не інженерна розробка Opel.
Звичайний сантехнічний фільтр для води.
До сьогодні залишається загадкою, хто саме прийняв таке рішення і які цілі переслідував. Єдина логічна версія — спроба боротися із забрудненням системи охолодження замість її повноцінного промивання.
На жаль, система охолодження двигуна та водопровід мають дещо різні умови експлуатації.
Сам фільтр не мав видимих пошкоджень, однак саме після нього знаходилося місце витоку. Під навантаженням і зростанням тиску антифриз залишав систему через з'єднання під хомутом. Враховуючи наявність стороннього фільтра в контурі охолодження цей вузол став найслабшим місцем системи.
Саме тоді Омежик остаточно заслужив своє народне прізвисько — «Обісцюн».
Втім, на цьому історія не закінчилася.
Під час подальшої ревізії було встановлено, що кришка розширювального бачка також давно втратила здатність нормально працювати. Вона вже не забезпечувала необхідний режим тиску в системі і фактично трималася на чесному слові та допоміжних матеріалах.
У результаті було виконано:
- вилучення сантехнічного фільтра із системи охолодження;
- заміну кришки розширювального бачка;
- заміну датчика увімкнення вентиляторів;
- відновлення та заправку системи кондиціонування;
- перевірку роботи системи охолодження в реальних умовах експлуатації.
Результат виявився помітним практично одразу.
Температурний режим стабілізувався.
Вентилятори почали працювати автоматично так, як це було задумано заводом-виробником.
Після вимкнення двигуна система продовжує охолоджувати радіатор у штатному режимі.
За останні поїздки перевищення температури понад 95 градусів не зафіксовано.
Найголовніше — більше не виникає необхідності примусово вмикати вентилятори.




Озираючись назад, стає зрозуміло, що проблема полягала не в самому двигуні, а в роках різноманітних "творчих" рішень, які поступово накопичувалися навколо нього.
Таким чином справа №001 «Перегрів» офіційно закрита.
Головний підозрюваний встановлений.
Речовий доказ вилучений.
Система охолодження повернута до цивілізації.
А Омежик нарешті отримав можливість працювати так, як це задумували інженери Opel, а не працівники магазину сантехніки.
Варто разок обісцятися, при чому навіть не зі своєї вини, і все, обісцюн на віки вічні ))