Дочекалися черги на стапель, і машина своїм ходом (бо вже може) заїхала.

Красива частина заднього лівого крила не покоцана, її тільки затягнуло всередину. Завдання полягало в тому, щоб максимально уникати застосування шпаклівки.
Рихтовщик переміряв розміри з лазером і більше не знайшов необхідності щось ще тягнути.
Ну і знайшли перший не дуже приємний сюрприз — загнуте вухо заднього підрамника.
