Щож, як і писав у дописі про продаж попереднього авто (читайте: "Goodbye Сірко"), кілька місяців тому я мав можливість та вдосталь часу щоб думати про різне. Тож тоді я надумав собі, що вже прийшов час купити собі якесь інше авто. Позаяк, Сірко виявився дуже збитковим проектом і витягнув в сумарному під $4000, а продати я його розраховував не більше як за $5500. Та і хотілося вже щось з трохи більшим салоном та багажником. І знову ж таки на руках були гроші які треба було вкласти в щось тверде і більш рентабельне за попердню автівку.
Таким чином, після цих довгих роздумів, я нарешті взявся за продаж старого авто та купівлю нового. Як я вже й зазначив хотілося щось трохи більше, новіше, з меншим пробігом, бажано повнопривідне та бензинове (адже нові ціни на пальне, з певних причин, стали для мене неприємним сюрпризом), ну і на механіці, коротше якийсь середньобюджетний кроссовер. Маю я одного знайомого, який займається підбором авто, домовився з ним, що він мені допоможе, щоб я не натрапив на проблеми, як минулого разу, і не доводив машину до ума, щоб потім продати собі на збиток. Описав усі побажання, які уже виклав вище, також встановив максимальний бюджет у $12000. І почав займатись продажем Сірка і придивлятись до ринку, тоді я запримітив Qashqai покоління J11, він мене зацікавив. За пару тижнів я підготував і продав своє авто. Тоді ж і вирішив дізнатись, як там справи із підбором варіантів. Обговорили, що в цьому бюджеті важкувато наразі щось шукати, тоді я спитав можливо є варіанти з трохи іншими параметрами. На що мені кинули цей Nissan Rogue Sport: 2019 рік, 31000 пробігу, бензиновий 2.0 MR20DE (рядні 4 циліндри, 16 клапанів) на 144 к.с., АЛЕ варіатор Jatco CVT (7 ступеней), ще й ціна вища, не набагато, але все ж.
Також мені розповіли, його історію, адже авто було від знайомих знайомих, (ціну запропонували відповідно приємну). В Америці мав ударчік по правій передній частині в січні 2021, торгувався наче як по Техасу. До нас заїхав у червні 2021 мав стати подарунком, ремонт завершився аж під кінець року. Як усім відомо, в 2022 почалась повномасштабка, людина, якій куплялося авто, виїхала за кордон, з тих пір ним майже не користувались, тож Україною він проїхав зовсім трохи і майже повні 4 роки простояв у гаражі, зрідка роблячи коло районом, до моменту коли я його побачив було накатано 19509 миль (31 400 км).
Я одразу глянув його фотки з Copart, побачив як саме виглядав цей удар по морді і що він на той момент мав 17452 милі (приблизно 28 100 км) пробігу. Мене цілком влаштовувало, те що я побачив. Та і знайомий мій перевірив авто і запенив, що варіант вартий уваги.
Продавав родич, на якого переоформили це авто (незрозуміо нахіба, але там загалом дивні в питаннях документів люди). Коротше, подумавши деньок я вирішив, що все ж варто брати. Так, варіатор (люблю ручку за простоту та дешевизну механізму, ремонтопридатність та неприхотливість), так дорожче, але настільки свіжа тачка, настільки малий пробіг і настільки несуттєве пошкодження по Америці мене підкупали достатньо, щоб я наважився. Домовились, що трохи почекають, коли я отримаю потрібну суму і тоді приїду купляти, поза як авто стояло в Дніпрі.
За тиждень, гроші ще не прийшли, але от продавець почав нас підганяти, бо йому почали пропонувати купити за більшу суму. Я зрозумів, що чекати вже несила і швиденько підзібрав усі гроші для потрібної суми.
30.05.2026, ранком я вже мчав до Дніпра за новим авто. Зустрівся зі знайомим та продавцем, прокатився, мені зайшло. Тільки чомусь трохи тряслося праве дзеркало (пізніше виправили). І почався процес продажу. Вперше стикнувся з практикою перевірки грошей в обмінниках на підробки. Там нам сазали що певна частина купюр частково забруднена та має невеликі пошкодження, продавець відмовився їх брати... Через що мені довелося проводити махінації з продажу та купівлі нових купюр, довелося оббігати декілька обмінників, втратив певну частину на цих трансакціях, але нарешті його усе влаштовувало. Варто сказати, що це була людина дуже похилого віку і для нього це все було дуже важко фізично й морально, що додавало своїх проблем. Ми переоформили все в Дії, перерахували кошти і тільки тоді він додумався, що міг взяти ці кошти гривнею, поза як все одно збирався частину обмінювати... Я був дуже роздратованим, але не подавав виду. І от мало цього, так ще й переоформлення через Дію застопорилось... Ми чекали і чекали, а завітного повідомлення про перереєстрацію так і не було. Найгірше, що він не хотів мене відпускати, поки це не відбудеться, а час уже підтискав, мені треба було вертатися. Отак ми прочекали протягом 4 годин, коли він уже погодився мене відпустити, обмінявшись номерами і домовившись повідомити його коли мені прийде це повідомлення.
І от, нарешті авто було цілковито моїм, лишалася дрібниця – дочекатись новий техпаспорт і звісно ж зробити ТО. Другим ми зі знайомим одразу й зайнялись (читайте далі: "Олія! Фільтр! Мотор! (Перше планове ТО)").
Після ТО, я поїхав собі нарешті. І як же я кайфонув, авто їхало плавно, м'яко і круїз-контроль для мене є неймовірною кілерфічею, бо трасою я їжджу немало. Також витрата, особливо на режимі "Eco", була приємна (але я досі ще тестую режими використання і витрату).
31.05.2026, ранком мені нарешті прийшло повідомлення про переоформлення і я заспокоїв продавця і скинув з себе мабуть наразі найбільшу післякупівельну проблему. Адже він зізнався мені що уже хотів відміняти продаж (як він собі це уявляв я не знаю, але добре що цього не сталося)
Що казати. Це авто мені вкатило одразу і я швидко забув про усі негаразди з продавцем, з величенькою (для мене) сумою, з якою довелося розпрощатись. На мене чекали нові можливості й горизонти з цим авто. Сподіваюся, воно послужить мені і дасть змогу втілювати свої ідеї з покращення. Адже я сподіваюся зробити певні маніпуляції з підвищення рівня комфорту.
Трошки подумавши, вирішив нарікти його Чумба – дружнє звернення в світі Cyberpunk.
Слідкуйте, має бути цікаво.