Довгоочікувана зустріч (довгий допис, багато фотографій)

Всім привіт!

Позавчора мені так і не вдалося забрати машину.

Приїхав за нею о 21:00, як і домовлялися з майстром, але вона була зібрана не до кінця. Прочекав близько півтори години й зрозумів, що доведеться їхати ні з чим. Забрав авто вже наступного дня в обід.

І це були далеко не всі розчарування, які мені довелося пережити. Але про все по черзі.

Як і обіцяв, опишу все детально (досягнув ліміту на кількість фотографій, тому багато знімків у цей запис не потрапили).

Ремонтом займався брат мого товариша. Неважливо, як його звати, нехай буде Боря. Машину я віддав йому 29 травня.

Оскільки на момент передачі автомобіль був брудний, а дрібних дефектів, які мене дратували, накопичилося чимало, перелічити їх усі було нереально. Тому ми домовилися, що після миття він сам визначить обсяг робіт.

Окремим питанням була необхідність рихтування та фарбування даху. На ньому було кілька вм’ятин від каштанів або горіхів. Боря сказав, що уважно все огляне, і, можливо, ці вм’ятини вдасться прибрати присоскою без фарбування.

Оскільки його бокс знаходиться на іншому кінці міста, постійно їздити та контролювати процес мені було незручно. Тому домовилися, що щовечора він надсилатиме мені фотографії у Viber, щоб я бачив прогрес (зможете переконатися, що фотограф із нього просто від Бога).

Попередньо він сказав, що на всі роботи знадобиться 2–3 тижні, що й так здавалося мені довгим терміном. Але щойно я залишив завдаток, термін раптом перетворився на 3–4 тижні. Щоправда, він пообіцяв постаратися вкластися у три.

Ох, який же я був наївний…

Спочатку все йшло саме так, як ми домовлялися. Робота розпочалася того ж дня. Протягом першого тижня Боря щовечора надсилав мені кілька фотографій. Щоправда, прогрес, на мій погляд, був доволі млявим, але він постійно запевняв мене, що все йде за планом, усе добре і в зазначені строки він вкладається.

Наприкінці першого тижня Боря повідомив, що відновити бампер не вдасться. Відремонтовані засувки не витримують навантаження, тож бампер доведеться міняти =(

Ще через кілька днів, коли він дістався до капота, під гумовими ущільнювачами та штатною шумоізоляцією виявилося ось таке:

Тут я вже засмутився, бо зрозумів, що швидко забрати машину не вийде. Але Боря запевняв, що нічого критичного немає, він усе відновить, а строки суттєво не постраждають. Забігаючи наперед скажу, що капот він справді відновив дуже якісно.

Добігав кінця третій тиждень ремонту. Вечірніх фотографій ставало дедалі менше, а кілька днів їх не було взагалі. Проте телефоном Боря продовжував запевняти, що все добре. Мовляв, фотографувати особливо нічого — він доробляє ті місця, які вже показував раніше, а також проварює капот.

У суботу третього тижня він надіслав мені ці фото й повідомив, що роботи вже виходять на фінішну пряму. Машину перевезли до фарбувальної камери, у понеділок почнуть фарбувати, а приблизно в четвер або п’ятницю четвертого тижня я вже зможу її забрати.

Радості не було меж. Ми вже будували плани, як на вихідних кататимемося містом на сяючому автомобілі.

Ні в понеділок, ні у вівторок машину так і не пофарбували. Як пояснив Боря, після миття та заїзду в фарбувальну камеру при хорошому освітленні виявилося ще кілька дефектів, які довелося терміново усувати.

Саме на цьому етапі фотографій було особливо багато. На жаль, завантажити їх усі сюди не виходить. Складається враження, що фактично довелося переробляти все, над чим він працював попередні три тижні.

І хоча Боря запевняв, що зсув по термінах буде невеликим (максимум до суботи), до кінця тижня машина не була навіть загрунтована.

На п’ятому тижні я вже «наївся обіцянок» на все життя. Фотографій майже не було, а телефонні розмови почали викликати у мене відверте роздратування, тому що щодня я чув одне й те саме. Здавалося, ніби потрапив у день бабака.

Приблизно так виглядала наша щовечірня розмова:

— Привіт! Сьогодні пофарбував?  
— Ні. Там ще вилізли дрібні недоліки. Цілий день шпаклював і шліфував, але вже майже все готово. Завтра зранку дороблю й пофарбую.

І такий день бабака, з невеликими варіаціями, повторювався щодня.

До кінця п’ятого тижня після кожної такої розмови я вже просто закипав.

Почався шостий тиждень. У вівторок Боря надіслав мені фотографії кількох уже пофарбованих деталей.

Але на запитання, коли ж буде пофарбована вся машина, відповідь залишалася незмінною — «завтра».

Зрештою, у середу я сказав йому прямо: якщо в четвер автомобіль не буде пофарбований, нехай збирає його в тому стані, в якому він є, а решту робіт я дороблятиму в іншому місці.

У відповідь почув, що цього разу вже точно все. Мовляв, у четвер він не піде додому, поки не закінчить фарбування, і в п’ятницю я зможу забрати машину.

Не знаю, що там відбувалося в четвер, але в п’ятницю зранку він справді надіслав фотографії вже пофарбованого автомобіля (ці фото я додав у попередньому записі).

Як я вже писав вище, у п’ятницю забрати машину не вдалося — вона ще не була повністю зібрана. У суботу до обіду її продовжували збирати.

Тепер про мінуси:

— вм’ятини на даху так і не прибрали. Сказав, що під час полірування їх витягнуть присоскою;

— крім того, на даху з’явилися «рижики», яких до передачі автомобіля я там не бачив. Під час свого супер-пупер огляду при яскравому освітленні він їх також не помітив. Вважаю, що це його недопрацювання, адже саме він мав самостійно визначити повний обсяг робіт;

— під час розбирання або складання був зламаний кронштейн заднього бампера. Тепер куток біля заднього ліхтаря трохи випирає.

Цей недолік він, звісно, виправлятиме за власний рахунок.

— новий тайванський бампер виявився кривуватим: ліва сторона трохи нижча за праву. Вирішується це регулюванням через проставки в місцях кріплення.

Поїхав я від нього в поганому настрої та ще й на запиленій машині. Дуже поспішав, тому фотографувати результат зовсім не хотілося.

Загалом епопея з фарбуванням ще не завершилася. Приблизно через тиждень знову віддам автомобіль на відновлення даху, полірування кузова та регулювання бампера.

Фотосесію оновленої машини зроблю вже після другого етапу робіт. (Updt: не зроблю, бо Боря злився, як і очікувалося).

Усім, хто дочитав до кінця — дякую.

Кому цікаво, поділився папкою з фотографіями в Dropbox (98 фото).

Всім добра!

Реклама

Комплексне обслуговування автокондиціонерів: повертаємо ідеальний клімат в авто з першого разу