5 років разом з Американцем. Підбиваю підсумки та рахую витрати

Всім привіт! Якось несподівано усвідомив, що цього місяця виповнюється вже п'ять років відтоді, як я забрав свій Escape з порту, поставив його на облік і почав знайомство з американським кросовером у наших реаліях. Час летить швидко. Здається, ще вчора переживав, чи не вилізе після відновлення якийсь сюрприз, а сьогодні на одометрі вже 162 тисячі кілометрів, з яких понад 80 тисяч ми проїхали разом.

За цей час автомобіль побачив багато різного. Були поїздки Карпатами, були нескінченні ремонти доріг на трасі в бік Хмельницького, були щоденні міські маршрути через затори та зимові снігопади, коли повний привід не раз дозволяв виїхати звідти, де монопривідні машини вже починали шукати лопату.

Якщо говорити про надійність, то якихось страшних історій за ці п'ять років не сталося. Мастило в двигуні міняю кожні 8 тисяч кілометрів разом із фільтрами, і, по суті, основні витрати були звичайним обслуговуванням та ремонтом того, що рано чи пізно зношується на будь-якому автомобілі.

По ходовій двічі міняв стійки стабілізатора. Наші дороги, як і раніше, залишаються чудовим стендом для перевірки їхнього ресурсу. На пробігу близько 120 тисяч замінив передні амортизатори та сайлентблоки передніх важелів.

На 130 тисячах зробив повну заміну мастила в АКПП. Після цього коробка стала працювати помітно м'якше, а легкий поштовх між другою та третьою передачами, який почав проявлятися влітку, зник.

Двигун теж особливих приводів для хвилювання не давав. На 140 тисячах профілактично замінив свічки запалювання та почистив впускні клапани. Власники моторів із прямим упорскуванням прекрасно розуміють, навіщо це робиться. Турбіна почувається добре, тяга така сама, як і раніше, а витрати мастила між замінами фактично відсутні.

Що найбільше подобається в машині навіть через п'ять років? Насамперед двигун. 2.0 EcoBoost досі вміє дарувати емоції. Запас тяги величезний, обгони на трасі не змушують зайвий раз рахувати секунди, а автомобіль навіть зараз не здається повільним.

Подобається і практичність. За ці роки в багажнику перевозилося все, що тільки можна уявити: від велосипедів до будівельних матеріалів та садового інвентарю. І щоразу знаходилося місце ще для чогось.

Окремо відзначу комфорт. Салон, можливо, не вражає якимись дизайнерськими рішеннями, але в далеких поїздках він виявився дуже вдалим. Після кількох сотень кілометрів за кермом не виникає бажання негайно шукати масажиста.

Звісно, без недоліків не буває. Найочевидніший із них - витрата пального. Закони фізики ніхто не скасовував. Майже 250 сил і повний привід потребують своєї порції бензину. У місті менше 11,5–12 літрів у мене практично не виходить, особливо якщо багато заторів. На трасі ситуація значно краща - близько 8,5 літра при спокійній швидкості.

Ще один момент - шумоізоляція колісних арок. Саме її мені завжди хотілося б бачити кращою. Можливо, найближчим часом нарешті займуся цим питанням.

Якщо ж підбити підсумок після п'яти років експлуатації, то Escape повністю виправдав мої очікування. Це не ідеальний автомобіль і не машина без недоліків. Але це чесний, комфортний і доволі надійний кросовер, який за весь час так і не дав серйозного приводу пошкодувати про його покупку. Тому продавати його найближчим часом точно не планую. Принаймні поки що не бачу на ринку альтернативи, за яку хотілося б віддати ті самі гроші.

Реклама

Комплексне обслуговування автокондиціонерів: повертаємо ідеальний клімат в авто з першого разу