Як я у Амстердам їздив.

Вітаю всіх! Я повернувся із міні відпустки,  їхдили із сім'єю до Голландії (Амстердам - стара частина міста, метушня, канали і все таке; Кекенхоф це знаменитий на весь світ королівський парк квітів у Нідерландах, який часто називають «Садом Європи»; Гітхорн це село, яке ще називають Північною венецією, там канали замість вулицць часто будинки стоять на островах і острівцях; Зансе-Сханс  село типовий скансен - це етнографічний музей просто неба, що демонструє народну архітектуру, побут та устрій життя певного регіону, а також Афслютдейк — це знаменита 32-кілометрова дамба в Нідерландах до недавна найдовша в світі).

Напишу тут коротенький опис найцікавіших місць де ми побували, та фотографії (їх багато), маршрут накину, для розуміння географії,  та коротенький висновок про машину. Було нас 4 особи, це я і дружина, та ні два сини. Одному 17 (якраз після повернення 30 квітня йому виповнилося 18 років) та 12 років. Невеликий багаж. 

Поїхали!

Із 2019 року я живу в Польщі. Ми давно хотіли відвідати Кекенхоф,  тож цього року це питання ми закрили. Дати вирішили обрати на травневі свята, так я міг використати менше днів відпустки. Сам сад відкритий лише 6-8 тижнів на рік, а кількість охочих його відвідати сягає мільйонів людей з цілого світу!  Крім того у Нідерландах в кінці квітня мега національне свято - День Короля, відповідно місця в готелях, а також ціни бажають кращого.... Але мені вдалося знайти апартаменти на березі Північного моря по доволі доступній (як для Голландії)  ціні. Загалом цін я писати не буду, це все індивідуально та постійно міняється, ціни на пальне, з врахуванням паливної кризи (Трампу палкий "привіт") теж зросли... аде не будем про сумне.

Вступ. 

І так, в перший день ми доїхали до готелю, від дому до дому це 1400 км, та пішли гуляти по містечку.

Вік-ан-Зе має статус "Cultural Village of Europe". Це відчувається в архітектурі та способі життя: тут збереглася єдина в Нідерландах справжня Dorpsweide (сільська лука) — великий зелений майдан у центрі селища, навколо якого розташовані кафе, готелі та житлові будинки. Це надає містечку вигляду класичного голландського поселення, що не змінилося за десятиліття.

Пляж у Вік-ан-Зе вважається одним із найширших у Нідерландах. Пляж регулярно отримує нагороду (Синій прапор) за чистоту води та високий рівень екологічного менеджменту. У дюнах можна знайти залишки німецьких бункерів часів Другої світової війни, які зараз є частиною ландшафту і нагадують про стратегічне значення цієї ділянки узбережжя.

Частина перша

Амстердам. 

Амстердам — це місто, яке буквально стоїть на воді та дереві, і де автомобіль часто стає швидше тягарем, ніж перевагою. Вузенькі вулиці в центрі, довкола будівлі та канали, а рух велосипедів більш інтенсивний ніж авто.

Кілька фактів про місто:

Майже кожен будинок у старому центрі стоїть на дерев’яних палях (переважно з норвезької сосни), вбитих у глинистий ґрунт на глибину до 12–20 метрів. Королівський палац на площі Дам, наприклад, тримається на 13 659 палях.

Щороку з каналів Амстердама виловлюють від 12 000 до 15 000 велосипедів. У місті навіть є офіційна професія — «рибалка велосипедів», який за допомогою спеціального крана на човні чистить дно.

На одному з каналів (Singel) розташований єдиний у світі плавучий притулок для котів. Це справжня баржа, де живуть безпритульні коти, і її можна відвідати як музей.

Через те, що дерев'яні палі з часом підгнивають або просідають, багато фасадів вздовж каналів сильно нахилені вперед або вбік. Це не помилка архітекторів, а «життя» міста. 

Парковка автомобіля тут це окреме мистецтво. Поставити автомобіль будь де не вийде. Просто немає місця фізично, а якщо і є, то дорого. В середньому це 8 євро за годину в центрі, але спершу треба це місце знайти! Є приватні криті парковки - тут ціна 45-100 євро за день/добу і навіть вище. Короче, приїхати у Амстердам машиною це проблема.  Це час (пошук парковки) та гроші (ціна парковки). Найрозумніший варіант це перехоплюючі парковки P+R (Park and Ride).

Це дуже зручно і дешево.

Якщо ви заїхали після 10:00 ранку або у вихідні — лише €6 за 24 години. В будні до 10:00 ранку — €13 за першу добу, далі по €6.

​Умова: Ви обов'язково повинні скористатися громадським транспортом, щоб дістатися центру, і при оплаті парковки прикласти свій транспортний квиток (OV-chipkaart або спеціальний P+R GVB ticket). Власне я про P+R думав, але ціна парковки + доїзд поїздом чи автобусом 4-х осіб в центр , а потім назад то 70-80 євро виходить...

Але є вихід! Я знайшов парковку в бізнес центрі не далеко вокзалу лише за 20 євро за 8 годин! Я поділюсь цим місцем тут. 

Parking - The Curve це приватний паркінг бізнес-центру, проте у вихідні дні вони здають місця для парковки в оренду. Оплата он-лайн, там же й реєстрація. Треба скачати їхню апку, зареєструватись, забронювати  час і дату паркування та оплатити. Все! Шлагбаум відкривається і закривається через ту апку. А головне! Від парковки 5хв пішки є безкоштовний паром, який курсує що 15 хв і за 10 хвилин він привозить тебе до головного вокзалу,  а звідти весь Амстердам ваш!

Далі йдемо в місто. Буквально кілька фото...

Маю безліч фото звідти, але не буду тут її всі показувати це був би надто великий пост.

Частина друга.

Кекенхоф. 

Це один із найбільш вражаючих весняних парків у світі. Він розташований у місті Ліссе, неподалік від Амстердама, і щороку стає епіцентром квіткового паломництва.

Щороку тут вручну висаджують понад 7 мільйонів цибулин. Це не лише тюльпани (хоча їх тут понад 800 видів), а й гіацинти, нарциси, орхідеї, троянди та іриси. Це буквально море кольорів, яке неможливо побачити в такому обсязі ніде інде.

Кекенхоф відкритий лише 8 тижнів на рік — приблизно з середини березня до середини травня (період цвітіння весняних квітів). Ця ексклюзивність створює ефект «треба встигнути», що стимулює величезний потік туристів у цей короткий проміжок часу.

Кожен сезон дизайнери парку створюють нові експозиції та тематичні сади. Квіти висаджують за певними схемами, створюючи живі картини, візерунки та цілі лабіринти. Парк виглядає ідеально: від скошеної трави до гармонійного поєднання відтінків пелюсток.

Хоча сам Кекенхоф — це парк з доріжками, він оточений нескінченними комерційними тюльпановими полями. Туристи часто поєднують прогулянку парком із поїздкою на велосипедах навколо нього, де можна побачити рівні кольорові смуги квітів до самого горизонту.

Тут просто без коментарів. Фото вражає а побачити це на власні очі .... це естетичний флора оргазм.

Далі кілька фото:

Це навіть не десята частина фото з того парку, він велетенський і тих квітів просто безліч...

Після парку ми поїхали у містечко Гарлем, це пригород Амстердаму до церкви попити пива.

Це неймовірне місце — Jopenkerk у Гарлемі. Це одна з найвідоміших крафтових броварень Нідерландів, і її унікальність у тому, що вона розташована в будівлі колишньої церкви (Jacobskerk).

 На фасаді зберігся напис «Vrijzinnige Hervormden», що вказує на релігійне минуле будівлі. Тепер замість традиційних вітражів там красується логотип броварні Jopen.

​Процес броваріння всередині видно серце закладу — великі мідні чани для варіння пива. Вони встановлені прямо в колишньому молитовному залі, на фоні високих стрільчастих вікон з вітражами, що створює дуже особливу атмосферу.

Гарлем історично був великим центром броваріння, і Jopenkerk відродила цю традицію, використовуючи старі рецепти, знайдені в міських архівах (деякі датуються ще 1407 та 1501 роками).

Пиво дійсно смачне. Випив я 2 стаканчики і ми поїхали домів.

Частина третя.

Гітхорн.

Гітгорн (Giethoorn) — це надзвичайно мальовниче село в провінції Оверейсел, яке часто називають «Нідерландською Венецією». Його вигляд та історія тісно пов'язані з видобутком торфу. У минулі століття головним багатством цієї місцевості був торф. Коли перші поселенці почали його масово видобувати, вони викопували глибокі ями та довгі канави. З часом ці заглиблення заповнювалися ґрунтовими водами. Так утворилися цілі мережі каналів та невеликих озер. Щоб перевозити видобутий торф та інші товари, місцеві жителі почали використовувати ці канали як основні транспортні шляхи. Будинки будували на невеликих острівцях, з'єднаних між собою дерев'яними містками (їх у селі понад 170). 

Село дуже мальовниче і як всюди - повно туристів.

Звідти ми повертались до готелю, але спеціально поїхали іншою дорогою,  що заїхати на дамбу.

Afsluitdijk (Афслайтдейк) — це не просто дамба, це справжній символ перемоги голландців над стихією. Це головна лінія оборони країни, яка перетворила бурхливе солоне море на спокійне прісне озеро.

​До 1932 року на місці нинішнього озера Ейсселмер була величезна солона затока Зейдерзе, яка постійно загрожувала затопленням центру країни. Побудувавши дамбу, голландці:

​Відгородили затоку від Північного моря.

​Перетворили солону воду на прісну (завдяки річкам, що впадають у неї).

​Осушили величезні території, на яких з'явилася ціла нова провінція — Флеволанд.

​Дамбу будували з 1927 по 1932 рік, використовуючи переважно ручну працю, валуни та валунну глину (особливий тип стійкого до води суглинку). 28 травня 1932 року об 11:02 був покладений останній ківш глини, і затока офіційно стала озером.

​Зараз дамба переживає масштабну реконструкцію, оскільки через кліматичні зміни рівень моря зростає, і старі стандарти вже не справляються.

​Levvel-blocs: ми бачили на схилах дамби тисячі бетонних блоків дивної форми. Це «Леввел-блоки» — інноваційна розробка. Завдяки своїй геометрії вони гасять енергію хвиль набагато ефективніше за каміння, при цьому на їхнє виробництво витрачається на 35% менше бетону.

​Рибна річка (Fish Migration River): Це унікальний екологічний проєкт — штучна звивиста річка довжиною в кілька кілометрів, яка проходить крізь дамбу. Вона дозволяє мігруючій рибі переходити з солоної води в прісну і навпаки.

Ну й кілька фоток звідтам:

Частина четверта.

Заансен Сханс. 

Якщо Гітгорн називають «Венецією», то Заансе Сханс (Zaanse Schans) — це справжня промислова столиця минулого. Це місце, де оживають Нідерланди XVIII–XIX століть.

У XVII–XVIII століттях у цьому регіоні (Заанстрек) працювало понад 600 вітряків одночасно. Це була справжня «силіконова долина» того часу. Вітряки використовували не лише для помелу зерна, а як потужні двигуни для:

​Пиляння деревини: Саме тут винайшли колінчастий вал для вітряка, що дозволило будувати кораблі в рази швидше (що і зробило Нідерланди морською супердержавою).

​Виробництва паперу, фарб, олії та навіть гірчиці.

Більшість будинків та вітряків не були тут спочатку. У 1960-х роках їх збирали по всьому регіону і перевозили на баржах та платформах, щоб врятувати від знесення та створити цей заповідник архітектури. При цьому селище — не просто декорація: у зелених дерев'яних будиночках досі живуть люди.

 Діючі вітряки:

De Kat (Кіт): Єдиний у світі вітряк, що досі виготовляє фарби та пігменти за старовинними рецептами.

​De Huisman: Гірчичний млин, де можна побачити (і відчути на запах), як робиться справжня заанська гірчиця.

​Майстерня кломпів (Klompenmakerij): Тут можна безкоштовно побачити шоу, як зі звичайного шматка тополі за лічені хвилини виходить традиційний дерев'яний черевик. Там же є музей із дуже дивними кломпами — наприклад, у формі човнів або весільних туфель.

​Сироварня Catharina Hoeve: Тут показують процес приготування сиру і дають скуштувати десятки видів гауди (з лавандою, чилі, трюфелем тощо).

Нажаль ми приїхали надто пізно (о 18-й годині) і вхід у вітряки вже був зачинений. Довелося просто гуляти. Що теж було захопливо!

Висновок. 

Подорож була насиченою, проте дуже цікавою.

Амстердам: Культурний та архітектурний центр. Ми побачили його контрасти — від класичних «танцюючих» будинків біля каналів до футуристичних споруд на кшталт музею NEMO. Мультикультуралізм та толерантність (церква у кварталі червоних ліхтарів,  буддисьтський храм)

​Гарлем: Місто з особливим характером, де ми відвідали унікальну броварню Jopenkerk у стінах колишньої церкви. Це ідеальне поєднання історії та сучасного крафтового руху.

​Кекенхоф: Весняна казка Європи. Тут ми потрапили в епіцентр квіткового цвітіння, де мільйони тюльпанів створюють неповторні живі картини.

​Гітгорн: «Нідерландська Венеція», де замість шуму автівок — лише тихий плескіт води та безшумні човни серед солом'яних стріх.

​Дамба Афслайтдейк: Місце сили та демонстрація перемоги людини над морем. 32 кілометри бетону та каменю, що тримають на собі безпеку всієї країни.

​Вейк-ан-Зеє (Wijk aan Zee): точка виходу до справжнього моря — з його широкими пляжами, піщаними дюнами та свіжим морським вітром.

​Цей маршрут дозволив нам побачити країну з усіх боків: історичну, мистецьку, сільську та технічно досконалу. Це був чудовий вибір локацій для глибокого знайомства з Нідерландами.

Машина поводила себе чудово! Комфортно і швидко. Проїхав я 3237 км, а витрата склала 6,5 літра.  Середня шв. "туди" 101 км/год,  а назад 103.

Я задоволений автомобілем.

Дуже довгий допис,  звиняйтетза лонг рід.

Всім нових подорожей та миру!