Ну що, настав час перегорнути сторінку. 26 березня офіційно став власником Mitsubishi Lancer IX 2005 року.
Після п’яти років на Audi A4 B5 2001 року - того самого легендарного універсала на 1.8 Turbo - рішення пересісти на японця багатьом може здатися неоднозначним. Але за ці роки я вивчив свою Ауді до останнього гвинтика, знав кожен нюанс її турбіни та підвіски, і в якийсь момент просто захотілося чогось іншого.
Перше і найголовніше - я нарешті пересів на автомат. Після стількох років на механіці, особливо в київських заторах, це просто інший рівень комфорту. Тепер ліва нога відпочиває, а пересування містом перестало бути постійною роботою зі зчепленням. Другий жирний плюс - це газ. Поточні ціни на пальне диктують свої умови, і кататися по Києву на ГБО тепер значно приємніше для гаманця, ніж годувати турбований двигун Аудюхи.
Звісно, Лансер - це не німецький преміум початку нульових, тут все простіше всередині. Але в цій простоті і є його кайф. Він зрозумілий, надійний і, що головне, виконує свою задачу на всі сто. Подивимось, як він покаже себе на дистанції, але поки що емоції від комфорту автомата та економії пального перекривають все інше.
Пробіг 347226 км.
Автомат у лансера це прикольно, він типу вічний. Ну принаймні ходить настільки довго, що все інше встигає по третьому кругу вийти з ладу, а автомат оригінальний ще ходить, тільки оливу міняти і все...
Стосовно віку і його приколів по кузову це і так було зрозуміло, знав на що йду.
По автомату мені повезло, він адекватний і не пинається, тому реально не пропускати всі ТО і горя не буде)