Зимова рибалка.

Зима була морозна, лід товстий, чому не поїхати. Їздив декілька разів, на Печеніги. Обстріли, шахеди над головою, збиття теж десь в 500 метрах чогось типу молній, може ще чогось хз. 

Ну а що? Сидіти в льосі, як щур? Це життя?? Пам'ятаю як у батьківському селі, знайшли дезертира, це було десь у 90-х роках, який ховався від призова в радянську армію ще з 1941 року. Де він там сидів хз, бо його ніхто не бачив  майже 50 років. А коли померла його матір і нічого стало їсти, він виліз на люди. Перелякав людей)))). Ну вижив він. Прожив ще 50 років. Не знаю, чи воно того варте? Без цивілізації, без кохання, вічно боючись. Добре. До рибалки.

Такої рибалки, щоб вау, в мене не було жодного разу. Та і взагалі ніколи не було. Але і нудної цого року майже не було. Коли клює як з кулемета та сама дрібнота. Я від такої рибалки тікаю. 

Можна було по льоду заїжджати куди хош.

Але за зиму було декілька цікавих рибалок. Майже на кожній попадався лящ, хоть і не великий, на кіло +-.

Одного разу наче як покльовка, підсікаю, щось велике. Звичайна зимова удочка, льоска 0.135. Починаю по троху підтягувати, попускаючи волосінь під час ривків. Наче як підтягую, а дивлюся, удочка вже коло мене))).Добре що була зайва волосінь на катушці, спустив. Думаю, хоть би подивитись, що воно там таке. Може короп? Довго чи ні, не знаю як люди в такій ситуації визначають час, але щось промайнуло в лунці. Побачив лише що луска дрібна. Значить не короп. А що? Жерех? Взимку, на мормишку?? Підтащів ще вище, але тепер взагалі нічого не зрозуміло, бо пузом до гори. Бачу саме пузо. Ні голови ні хвоста. Добре що багор зі мною. Забагрив. А що далі? Пузо перекриває всю лунку, і вавести голову чи хвіст, ніяк. Ще і лід товстий а багор коротший від товщини льоду, тому рука з багром у льодяній воді. Почав кликати рибаків поодаль, на допомогу. Добре що прийшли, допомогли. Розбурили декілька лунок поруч, якось перерубали перемичку ножем, забагрили ще і їхнім багром, щоб посунути рибу якимсь кінцем до дірки. До речі, коли я перший раз забагрив, то мормишка видпала, вона була забагрена за нижній плавник.

Що цікаво, через день, на цю ж удочку клюнула щука. Ця вже дійсно кюнула, як слід, не забагрена. Ривки робила різкі і протяжні, але витягнув її значно швидше. Десь на кіло, не важив, бо випустив. Волосінь та сама.

Гарний лід, гарна рибалка цього року, але мало))).

Реклама

Перевір авто!