Що ж, Тіборончик показує себе лише з кращого боку в суворий період. Враховуючи мій ритм життя - йому приходиться ночувати на лютому морозі то в полі, то на протягах в який затягує безіліч снігу. Приходиться іноді кілька суток стояти нерухомо. Приходиться виіжджати дуже дуже рано, коли мороз максимальний.
Життя випробовує мене на стійкість, я випробовую Тібурона. Годую його бензином, на десерт трошки масла й антифризу.
Новий акумулятор допомагає нам заводитись навіть в найлютіші морози.
Часто приходиться виїджати через височезні бордюри зі снігу які роблять автівки. Бо вони іздять а Тібурон змушений стояти.
Одного разу передали по всіх новинах не висовуватись з дому бо буде дуже дуже сильний снігопад.
На біду, я взагалі не міг не їхати в ті дні, а ще гірше що прийшлось залишити на двоє суток нерухомого Тібурончика. Прийшов ши я подумав, що нізащо не виберусь з цього снігового полону.
Але завдяки його потужності і хорошій зимовій гумі, навіть з моїми кривими руками ми вибрались звідти. Я після того як виїхав ще довго ходив і роздивлявсся те місце з якого я вибрався.
Нове світло теж дуже сильно допомагало і радувало мене, що я бачу куди мені їхати
Іноді він покривався бурульками
Інколи промерзав повністю
Ну і вже звична історія коли він їздив з бородою ніби Санта
Що сильно не подобалось- що дуже сильно з середини замерзало вікно, постійно по довго приходилось відігрівати
Проте часу відігрівати було не завжди, тому частенько я їхав продерши малесеньке віконце
Єдиний вибрик який він собі дозволив - почало через ніпель спускати колесо.
Поїхав на шишнку, одну - другу , виявилось не працюють бо вола замерзла. На третій мені сосок зімнили, але поки міняли подерли диск. Але вже грець з ним
Зимою він дуже сильно мене виручав, а я намагався зайвий раз його не напрягати, хоча частенько приходилось