Перші відколи лаку на дисках Челенджера зʼявилися понад рік тому після тріпу до Чернівців. Брудні дороги з піском та дрібним камінням зробили свою справу, і відтоді плями голого алюмінію на полицях задніх дисків поступово збільшувалися.
Втім, складні погодні та дорожні умови не є виправданням для American Racing, бо навколо центральних ковпачків корозія зʼявилася ще в Одесі. Звісно, це було не настільки жахливо, щоб терміново щось виправляти, але тривала стоянка під польським солоним снігом добила диски остаточно.
Тут вже ані примруження, ані золоте Правило Двох Метрів не допоможуть, бо «полізли» і полиці, і спиці, і центри. Зрозуміло, що приховати це поліруванням вже не було можливим, але й бажання виправляти це неподобство теж не було.
Аж допоки я не отримав польські номери, а заразом з ними натхнення для повернення Доджу колишнього лоску.
Насправді, варіантів це виправити було небагато. Можна віддати диски на відновлення в Польщі, що дуже дорого, ймовірно дуже тривало, а результат мені не відомий. Можна відправити диски до України, що за умов трансферу мало б такі ж саме недоліки крім впевненості в результаті. До того ж з автівкою в будь-якому разі довелося б знову надовго попрощатися і ще й шини бортувати.
Втім, ще можна було згадати свою юність, зняти лак цілком і відполірувати голий алюміній в дзеркало. Щодо вигляду цей варіант є моїм улюбленим, хоча практичність не є його сильною стороною. Втім, диски з полірованими полицями у мене були протягом років, і якогось пекельного геморою вони мені не принесли. А тут ще й спиці додадуться до планового періодичного полірування. Не дуже лячно звучить, - подумав я і вперше за останні років пʼятнадцять вступив в статевий акт з дисками. А колись такі забавки були явищем регулярним…
Наждачний папір 240 > 400 > 600 > 800 > 1200, губки, паста K2 aluchrome. Подекуди юзав маленьку пневматичну шліфмашинку, але здебільшого довелося терти вручну. Фрикцій було дуже багато!
Очі бояться, а руки… теж бояться. Але після 240 та 400 -дороги назад вже нема:
Тут треба зауважити, що навіть в «матовому з плямами» після 600 абразиву диски вже виглядали краще ніж погризані корозією.
Два колеса зробив вчора сумарно години за три між роботою, а другу пару сьогодні в ще більш складних умовах шашлично-горілчаного корпоративу.
Попри те, що процес вимагає ще одного підходу, результат мене вже цілком влаштовує:
До всіх кутків полиць я не дістався за відсутності потрібного полірувального кола та бажання стерти руки до кісток, намагаючись зробити це вручну. Все ж того ентузіазму, що був дві декади тому, напевно вже не повернути.
З іншого боку, і вимоги мої вже не такі суворі: не бісить, в очі не кидається, незручних питань не викликає - най буде. Ба більше після ще одного підходу із великою полірувальною машинкою спиці стали майже дзеркальними:
Зрозуміло, що невдовзі чари розвіються, і нічим не захищений алюміній вимагатиме повторення останньої частини цього процесу, але наразі виглядають колеса яскравіше ніж будь-коли:
Наступного тижня вже подивлюся, наскільки дзеркальним може бути це дзеркало, а трошки пізніше дізнаюся про свій власний поріг терпимості, після якого я здамся і вкрию цю красу лаком.
Вони ж тобі коштували як крило боїнга, а пофарбовані з балона в якомусь американському гаражі.
До того ж диски не дорогі були, значно дешевші за сток.
Щодо майстрів у Польщі. Є дійсно круті фахівці, а є криворукі. Як і всюди, тому треба взнавати у інтернетах у знайомих знайомих, а ще питати у АІ. З тих варіантів завше щось є вигідне. А ще, часто в маленьких містечках і селах є круті майстри з цінами трішки нижче ніж в інших при високій якості послуг.
Я так шукав нормальну шиномонтажку (на диво знайшов зовсім поруч від роботи, але підхід до клієнта, дорога, сучасна апаратура та знання працівників дозволяють їм конкурувати дуже успішно.
Можливо ціна висока бо якраз сезон перевзування.
В будь якому випадку, молодець, що зробив сам. Це безцінно, а результат, принаймні по фото дуже класний.
Ще б то прозорим лаком покрити і взагалі шик!