Останній день зимової відпустки або музеювання)))

Минулого допису я розказав, де і як ми відпочивали, то ж мав настати день повернення додому. На останній день ми вирішили відвідати 2 музеї (ну а як, надворі вже потепліло і гуляти чи кататися в таку погоду було зовсім не в кайф). Першим вранці відкривався музей Ганса-Петера Порше - так-так, з тієї самої знаменитої родини. Це онук Фердинанда та середній син Феррі Порше, який заснував у 2015 музей на свою честь, де зібрав немовірну колекцію жестяних іграшок 1860-1930 рр.  (найбільшу та найціннішу в світі), не менш захоплива гігантська залізниця в масштабі Н0 та справжня паркова залізниця! Ганс-Петер в якийсь момент вирішив поділитися зі світом своєю вишуканою колекцією, так і зародилася ідея музею іграшок. Еспонати неймовірної деталізації (близько 2100 шт.) виставлені на площі 2500 м кв є частково унікальними, але всі обов'язково у відмінному технічному стані! Сама експозиція зроблена у формі 8ки, підкреслюючи постійну трансформацію.

Ганс-Петер Порше колекціонує не лише бляшані іграшки та моделі поїздів, але й, звісно ж, Porsche. У музеї автомобілі з його колекції завжди представлені на виставці, їхня колекція чергується відповідно до актуальної теми. Таким чином ми застали останній день дії виставки "Юбілей легенд". Перший закритий Porsche, прототип 356/2, був далекоглядним середньомоторним купе. Феррі Порше, творчий розум, що стояв за його створенням, надихнув інших словами: «Коли я не міг знайти автомобіль своєї мрії, я вирішив створити його сам». Ця мрія втілилася в життя з серійною моделлю Porsche 356, яка була оснащена модифікованою рамою та заднім розташуванням двигуна. Перші 50 екземплярів, що характеризуються алюмінієвими кузовами, були ретельно виготовлені вручну в Гмюнді, Каринтія, у період після 2ї СВ. 

В сусідньому приміщенні красувалися поруч гоночний болід Porsche 804 1962го р.в. із 8циліндровим боксером об'ємом в 1.5л та потужністю 180 конячок, які розганяли 461кг болід до 270 км/год. Сталева трубчата рама була схована під алюмінієвим кузовом, торсіонна підвіска із внутрішнім розташуванням амортизаторів на подвійних поперечних важілях, на ньому Порше вперше застосувала дискові гальма по колу. Це єдиний болід Формули 1 повністю спроектований та побудований Порше. Біля нього прилаштувався красунчик 1995го р.в. - заводський унікат (в світі існує лише 3!!! 911х Carrera Speedster на базі 993ї моделі) з 6циліндровим боксером повітряного охолодження об'ємом 3,6л та потужністю у 272 конячки, побудований спеціально для Феррі Порше.

Поруч розташувалася четвірка по-своєму унікальних Порше: Кайман 2007го р.в. (3.4л двигун на 295 конячок і максималка в 275 км/год) в дизайнерській версії, Боксер Ска 2008го р.в. (3.4л двигун на 303 конячки і максималка в 273 км/год) теж в дизайнерській версії, 991 Лка з 1968го р. (2л на 130 коней та максималка 185 км/год) з ранньої генерації 991х та 912та модель з перевіреною технікою від 356ї моделі (1.6л двигун на 90 коней і тією самою максималкою у 185 км/год).

Але це були не всі автомобілі, що були на той момент в музеї. Так серед іграшок і коміксів стояв 356 А Speedster. Speedster був відкритим спортивним автомобілем з плоским лобовим склом та повністю складним, нижчим м'яким верхом, ніж у кабріолета. Двері не мали підйомних вікон, а лише знімні бічні вікна. Кузови ранніх Porsche 356 виготовлялися в Гмюнді вручну з алюмінію (безлітерні), а в Штутгарті з 1950 року кузови робили зі сталі (варіанти А,В,С). У той час як кузов був розроблений співробітником Порше Ервіном Комендою (який вже розробив кузов VW Beetle), його агрегати (включаючи двигун, підвіску та шасі) були розробками Volkswagen. Виробництво 356-ї моделі тривало аж до квітня 1965го р., коли її місце зайняла модель 911, представлена восени 1963го р. За приблизними оцінками, зараз збереглося близько половини з вироблених 76302 автомобілів Porsche 356. У різні часи на автомобіль встановлювали чотирьохциліндрові опозитні бензинові двигуни об'ємом від 1,1 до 2,0 літра, потужністю від 40 до 130 к.с.

Недалеко від нього стояла Carrera GT - перший серійний автомобіль, у якому монококове шасі та кріплення двигуна повністю виготовлені з вуглецевого пластику (CFRP). 10-циліндровий V-подібний двигун (так-так, не боксер 6ка) розроблявся для Ле-Манівського прототипу, але компанія зрештою відмовилася від участі, а двигун, шасі та ще деякі компоненти переїхали в дорожній спорткар. Кожна Carrera GT збиралася вручну, що потребувало 175 годин людської праці. 45 годин йшло на збірку двигуна в Штутгарті + 130 годин йде на кінцевий монтаж на фабриці у Лейпцигу. У тесті, проведеному журналом Sport Auto, автомобіль розігнався від 0 до 200 км/год за 10,2 секунди (з повною заправкою та пасажиром) та досяг максимального поперечного прискорення 1,35 g. Він встановив нові найкращі часи для спортивних автомобілів, дозволених до використання на дорогах, які були протестовані журналом на трасах Нюрбургринг Нордшляйфе та Хоккенхаймринг. Найвідомішою жертвою цього авто став Пол Вокер, загинувший в автокатастрофі 12.5 років тому.

Далі по експозиції я знайшов ще один рідкісний апарат - Volkswagen XL1. Я його бачив в Дрездені влітку 2007го на "Скляній фабриці" та на виставці авто у Ветцларі кілька років тому. Це дизельний плагін-гібрид із середньою витратою палива, як видно із назви, близько 1л на 100 км. Тут 2ціліндри ТДІ видають 48 коней із 0.8л об'єму + 27 конячок додає електродвигун, які всі разом через 7ступного робота передаються на задню вісь. Монокок і основні несучі деталі виконані з вуглепластику з доданням карбону. Пуста вага авто до 795 кг. Форма кузова дозволила довести коефіцієнт аеродинамічного опору Cw = 0,189 - що є найкращим показником серед серійних авто у світі. Дверцята мають форму «крила», тобто відкриваються вгору, як в багатьох спортивних суперкарах. Випустили їх в період 2014-2016 рр. лише 200 шт. на заводі в Оснабрюці, а продавали по 110 т. євро. 

Поруч із ним розташувався Austro-Daimler ADM 2, розроблений Фердинандом Порше, що випускався у 1923-28 рр. Таких авто середнього класу з двигунами об'ємом 2.5-3 л. випустили близько 2000 шт. 

Ще трохи далі стояли більш сучасні відкриті спорткари від Порше: зелений 718 Boxster Spyder RS та 911 Speedster. Перший має 4л боксера на 500 конячок, що дозволяє взяти 1шу сотню за 3.4 секунди! Другий же ж з'явився на честь 25-ї річниці лінійки Porsche Exclusive у обмеженій серії з 356 моделей. Дизайн базується на Speedster серії 964. Автомобіль можна впізнати за вкороченою рамкою лобового скла та кришкою відсіку для складного даху Speedster. Серцем авто став 3.8л боксер на 408 коней, що здатний розігнати авто до 306 км/год. 

Так, вам не примарилося - на задньому плані стояв Лупо, але не аби який, а той що на 3х циліндрах міг возити із витратами 3л солярки на 100 км.

Але це ж не про фан, натомість фан дарують сусідні два Порше, доречі, теж синього і зеленого кольору, як і попередні два))) Один з них Дакарівська версія 911го, яка обіцяє динамічний рух не тільки північною петлею, але й по піску та гравію))) Інший - початкова модель 911Т з 1973го року в рідкісному кольорі "зелений Вайпер", який до виробничої палітри додав Ганс-Петер, коли керував виробництвом. 2.3л опозитна 6ка мала лише 130 коней, що не заважало розігнати 1050 кг купе до 205 км/год.

Абсолютною родзинкою музею, безсумнівно, є вражаюча модель залізниці площею 400 кв. м. З 2.7 км колій це технічний шедевр, який просто захоплює дух. До 80 поїздів (а всього їх там овер 200 шт.) одночасно курсують через 540 стрілок та 180 семафорів по ретельно розробленим ландшафтам, що представляють Німеччину, Австрію та Швейцарію. Від перевалу Земмерінг до перевалу Готард, через Фрідріхсхафен та Брегенц, вони піднімаються на 5 метрів у висоту, проїжджають повз численні відомі будівлі та зображують незліченну кількість повсякденних сцен, від видовищних до прихованих. Увага до деталей вражає: 8000 намальованих вручну фігур заповнюють сцени, а 80 000 дерев і будівель створюють цілі мініатюрні світи. Що справді робить цю модель залізниці унікальною, так це її революційна система день-ніч. Тридцять проекторів створюють захопливі 17-хв. цикли світанків, гроз і зоряних ночей. Коли кімната повільно темніє, а тисячі крихітних вогників освітлюють будинки та вулиці, навіть найскептичніший відвідувач перетворюється на зачаровану дитину. Багаторівневі оглядові платформи дозволяють милуватися поїздами з різних ракурсів – навіть через підлогу з оргскла над головою. Є спеціальні платформи для дітей, щоб навіть найменші відвідувачі могли все чітко бачити.

Ну що ж, перейдемо до головних експонатів музею. Колекція охоплює золоту епоху виробництва бляшаних іграшок з 1860 по 1930 рр. і представляє все: від складних мініатюрних каруселей з робочими приводами до локомотивів, вартість яких зараз відповідає вартості окремого будинку. Тут ви відкриєте для себе іграшки від легендарних виробників, таких як Märklin, та відчуєте еволюцію майстерності та уяви протягом семи десятиліть. Ми ніколи раніше не бачили такої різноманітної та рідкісної колекції олов'яних іграшок, і ми безперечно вважаємо її справжньою родзинкою. Шанувальники історичних бляшаних іграшок точно можуть провести тут кілька годин роздивляючись найдрібніші деталі кожної іграшки. В мене просто відбирає мову, коли намагаєшся описати захват від цих витончених іграшок.

Перші іграшки з водяним приводом з'явилися у 1850му році, трохи пізніше з'явилися іграшки із заводним механізмом. У 1867му році випустили перші іграшки з паровими двигунами, а ще трохи пізніше з'явилися іграшки з електроприводом. Це ж яка неймовірно витончена робота, такі складні механізми втілювати в іграшках!

Окремої уваги заслуговує набір для побудови "скляного ДВЗ". Справа в тому, що 100 років тому в суспільстві був неймовірний інтерес до техніки, що виробник іграшок створив цілий набір для вивчення компонентів та принципів роботи ДВЗ! В ньому всі рухомі компоненти рухалися як в справжньому двигуні, а живилося це добро від батарейки.

Також дуже цікавими були моделі кораблів, які насправді могли плавати по воді, а окремі моделі з паровим двигуном могли бути в русі цілу годину! 

На виході нас проводив неймовірно гарний 904й або офіційно Carrera GTS 1964го року. Оскільки 904-й, як автомобіль GT, мав право на реєстрацію на дорогах, його не можна було продавати з його внутрішнім номером через права Peugeot на торговельну марку, що складалася з тризначних чисел з нулем посередині, і тому він продавався як Carrera GTS. Автомобіль використовувався заводською командою на Чемпіонаті світу зі спортивних автомобілів з 1964 по 1966 рр., а також на Чемпіонаті Європи з підйому на пагорб у 1965 році як спеціально побудований 904 Bergspyder. Крім того, багато приватних команд також використовували гоночний автомобіль у двох міжнародних гоночних серіях та в національних чемпіонатах, таких як Чемпіонат Німеччини з кільцевих гонок у класі 2-літрових GT. 904-й виграв чемпіонат світу з гонок спортивних автомобілів у класі GT з двигуном 2 літри у 1964 та 1965 рр., а також у класі прототипів у 1964 р. Як і 911, 904 був розроблений Фердинандом Александром Порше.

Ганс-Петер Порше почав колекціонувати моделі поїздів у 1977 році, коли купив кілька для свого трирічного сина. Те, що починалося з простої моделі масштабу H0 від Märklin, за чотири десятиліття перетворилося на вражаючу колекцію. Замість того, щоб тримати ці скарби в таємниці, Ганс-Петер Порше вирішив поділитися своєю пристрастю зі світом. «Кожен повинен побачити, що існувало в минулому», – пояснює він. Мене вразило те, що Ганс-Петер Порше час від часу особисто проводить відвідувачів своїм музеєм, ділячись особистими історіями про окремі експонати. Ця пристрасть та особистий підхід роблять цей музей справді особливим місцем, яке не лише приносить радість самому Гансу-Петеру Порше, а й продовжуватиме надихати багато поколінь у майбутньому. Після цього неймовірного музею ми поїхали в музей локомотивів у містечку Фрайласcінг. Музей розташований на території колишнього локомотивного депо та містить частину залізничної колекції Німецького музею. Інша частина цієї колекції знаходиться в Транспортному центрі Німецького музею в Мюнхені. Між 1905 та 1994 рр. депо використовувалося за призначенням на гілці Мюнхен-Зальцбург, після чого перетворилося на музей. 

17 із 20 колій депо містять численні експонати на тему «150 років історії залізниці». Серед них значна частина залізничної колекції Німецького музею, яку через обмежений простір не вдалося включити до філії Транспортного центру, відкритої у 2006му р. Також представлено кілька експонатів з Нюрнберзького транспортного музею, який я відвідав на свій ДН в далекому 2015му р. Решта три колії служать майстернями для реставрації, обслуговування та догляду за історичними локомотивами та рухомим складом. Модель залізниці зображує копію локомотивного депо Фрайлассінг, яке використовувала Німецька федеральна залізниця. Для дітей віком від 6 до 12 років пропонуєть ігрове дослідження (так званий «Дитячий світ») залізничних та технологічних тем. У певні дні проводяться додаткові заходи та дні активностей. Колекція транспортних засобів постійно розширюється. Нам пощастило мати дуже гарного гіда, який багато пояснював та розказував, а діткам дозволяв гратися на відповідних стендах. Багато локомотивів частково розпиляні вздовж, щоб пояснити складну систему внутрішньої організації. 

Паровози SKGLB Z мають зубчатий привід системи Абта та використовувалися в Альпійських залізницях з 1893го по 1996й рр.

Серія E 44 була першим типом електровоза в Німеччині. Розроблені як універсальні локомотиви (і для пасажирських, і для вантажних перевезень), вони виявилися дуже міцними та надійними, формуючи залізничний рух на електрифікованих мережах південної та центральної Німеччини з 1930-х по 1980-ті роки.

Локомотиви серії 103 Німецької федеральної залізниці – це важкі шестивісні електровози для швидкісних пасажирських перевезень. Вони довгий час вважався флагманом заліжниці і, поряд з тепловозами серії V 200, є одним з найвідоміших німецьких класів локомотивів. З постійною потужністю 7440 кВт (10 116 к.с.) локомотиви класу 103 були найпотужнішими одновагонними локомотивами у світі на момент їх введення в експлуатацію і залишаються найпотужнішими локомотивами, що коли-небудь використовувалися на регулярних рейсах у Німеччині. З моменту зміни розкладу руху в грудні 2016 року жоден локомотив серії 103 більше не перебуває в регулярному обслуговуванні Deutsche Bahn. Хоча більшість цих локомотивів з того часу було виведено з експлуатації та утилізовано, кілька залишаються в залізничних музеях або у приватних залізничних компаніях. Ну а як ви хотіли, високе навантаження та високі швидкості призводять до пришвидшеного зношення...

А далі ми завантажилися в Гольфа і через пару зупинок приїхали додому. 

Рухаємося далі 😉

Пробіг 290000 км.