Цю зиму наврядчи можна звинувачувати у надмірній теплоті та відсутності снігу. Було все, і товста сніжна подушка, і морозяки тривалі, а ще декілька разів льодяний дощ. От один з них моя теслюха й застала під домом.
Раночок сонячний, але не те щоб дуже радісний. Якось треба попасти в авто для його нормальної експлуатації.
Ручки бодро пробились скрізь льодяну штору. Але дверки не відчинялись.
А з іншого боку виявився гарний плюс чорного авто)) Стоявши навпроти сонця Дана сторона вже встигла відтяти. Бо сусіди на світлих авто страждали куди довше. (Особливо в попередній такий дощ, тоді взагалі жееесть була)
Ну що ж, підключаємося до машини, включаємо потрібну кнопочку і чекаєм)
А поки є час погуляти та роздивитися де що і як. Наприклад утворені скляні зуби 😄
Трохи роздовбати лід та зацінити його товщину на лобовому склі.
Може на фото здатися маленькою, але там нічо такий.
За хвилин 10 почало відставати від вікна. Ще за хв 5 можна було відламувати крижані куски.
І розчистивши достатньо для огляду та залізши з пасажирської сторони переставив авто бочком до сонця 🙃
І вже далі, у поєднанні обігріву зсередини та допомоги нашої зірки, розтопив й інший бік.
На все про все пішло до пів години часу. Але найголовніше скільки ж вона з'їла пробігу? А витрата становила 30км, що десь 8% конкретно моєї живої батарки. Може комусь здатись багато, але з іншої сторони... Тим більше споглядаючи як сусіди впринципі не могли залізти у свої авто щоб навіть їх запустити...
І да, це я гуляв поруч з авто, а можна ж було ще з дому включити розігрів та вийти вже у теплий розмерзлий автомобіль.