Мобільний додаток
Ще більше зручності! Миттєві сповіщення про всі актуальні події вашого профілю!
Знаєте, навіть не знаю, з чого почати… Мабуть, через це проходить кожен. І, здається, це той момент, коли починаєш помічати зміни, які ще вчора здавалися неможливими.
Першим дзвіночком стало те, що я почав отримувати задоволення не від натискання педалі газу в підлогу, щоб двигун ревів, як раніше, а від спокійної, неквапливої їзди в межах 40–55 км/год під тиху, легку музику. Просто їдеш… і нікуди не поспішаєш. І цього достатньо.
Почав пристібатися, а заглушки для ременя відклав у дальню шухляду — ніби залишив там частину себе з минулого. Під час руху завжди увімкнений відеореєстратор, купив страховий поліс… хоча до цього їздив без нього близько п’яти років і навіть не задумувався. Також з’явилися вогнегасник і аптечка в машині — речі, про які раніше просто не хотілося думати.
Коли їзда без страховки не карається штрафом
І зміни торкнулися не лише дороги. Вдома я почав використовувати замість звичайної бритви Т-подібний станок зі змінними лезами. Піну більше не наношу поспіхом руками, половину змиваючи в раковину, а використовую помазок.
І в якийсь момент ловиш себе на думці, що більше не женешся. Ні за швидкістю, ні за відчуттями, ні за часом. Просто живеш. Спокійніше. Тихіше. Обережніше.
І, чесно кажучи… від цього стає трохи сумно.
Mono no aware (Японський вираз)
Тиха, світла печаль від усвідомлення, що все минає — і саме тому воно цінне.
Без драматизму. З вдячністю до минувшого.
Багато хто після 25 ловить це відчуття.
Життя циклічне, після спокою приходить активність і тут 2 шляхи, відтворювати вже знайомий досвід на новому рівні або пробувати щось інше, чого раніше не було.
Така мабуть, природа наша. Цікаву тему підняли👆
Так і намагаюся їздити завжди, без гонітви, поспіху.
Правда, дружина каже, що після ЗСУ я почав їздити більш різко, але я то скидаю на те, що раніше був автомат, а зараз механіка, і я не впливав раніше на перемикання.. 😁
А так, їхати спокійно на чистенькій машині, вмикаючи де треба показчики поворотів, пропускаючи іноді інших учасників руху з другорядної дороги, бо потік машин не дає їм виїхати.. І вони тобі дякують, а ти такий "та їдь вже, не ма за що".. 😁 Оце кайф.
Це не погано, бо кості уже не так швидко зростаються )))
І коли перестаєш тратити енергію на глупе гонитво за невідомо чим, є час замислитись, а що ж для тебе насправді важливо? Що робить тебе щасливішим, наповнює життя радістю.
Я багато що викинув з власного життя зайвого, перестав перейматись несуттєвим. Почав усвідомленіше віддавати перевагу важливим для мене речам.
Правда, піну наношу далі рукою ))
На газ теж люблю наступити, але скоріше тоді і там, де це прямо в кайф мені, а не оте дурнувате "випередити всіх, бо сперматозоїд має бути першим". А в цілому, в щоденному режимі, так, дуже кайфово катосити спокійно, під гарну музику, помічаючи те, що пролітає повз увагу на високій швидкості.
ПС. Пора починати думати про щось від трьох літрів, і 6-8 циліндрів, щоб навіть коли повільно, все рівно кайф від правдивого бу-бу-бу ))