Неприємність

Рік коня почався ударом копита по сраці від малодосвідченого наїзника.
Тепер по порядку.
Сніжного сонячного вечора 4-го січня, повертаючись з гаража, втрапив у прикру прикрість, яка могла би обійтись, якби водій позаду тримався дистанції, або, хоча б, мав швидше мислення, ніж рух його авто по ожеледиці на заблокованих колесах.
Виявилось, що молодий винуватець цієї, скажімо так, пригоди, мав за плечима три місяці офіційного водійського стажу в придачу з двома штафами та відсутністю страхового полісу.

Наперед скажу, що перший штраф винуватця був за водіння ТЗ з відсутністю номерного знаку, а другий за їзду без паска безпеки. Чому я наголосив на цьому - продовження у серіалі нижче.
А далі стандартний розвиток подій - виклик екіпажу небездіяльної поліції, очікування та потуги домовитись зі мною. Так як водій в авто був з пасажиром, пасажир зі своєї ініціативи хотів взяти вину на себе, ніби-то він був за кермом, щоб шановний кермувальник не отримав ще два штрафи зверху та не пішов на перездачу. Зі свого боку я відмовився від цієї ініціативи, та попросив розповідати ці майси правоохоронцям, а не мені.
Трохи згодом приїхав екіпаж, наші добросовісні охоронці порядку з невдоволеним тоном хотіли вирішити питання без своєї участі, на що я дав відмову та у встановленому порядку вони склали схему ДТП, пофотографували місце пригоди та попросили нас надати свої документи і страхові поліси. Свої доки я надав майже відразу, отримав бланк на пояснення ситуації та прохання від'їхати на парковку, яка була поруч, щоб не перешкоджати руху і на без того слизькій ділянці дороги.
Переїхали, пишу пояснення зі свого боку, пасажир (він же водій) пише пояснення зі свого. Найбільший цимес в тому, що за 20 хвилин контакту з поліцією, працівники так і не додумались взяти у винуватця ні документів, ні страхового полісу, якого, нагадаю, не було, щоб скласти протокол.
У цей час приїжджає тато "я дядя Саша" нашого 18-ти річного горе-водія, та дуже щімливо просить врегулювати ситуацію без поліції, мовляв, хлопець піде на перездачу, в нього немає страховки, та й взагалі, він не остання людина в місті🤭. З третьої спроби переговірника нам все ж таки вдалося дійти до згоди за моєї умови: ми їдемо на станцію, нам оцінюють збитки, і або я отримую кошти, або залишаю авто та забираю вже відремонтоване. Хто мене тягнув за язик... Скажу тільки одне - цінний урок отриманий та засвоєний. Про це - далі.

Циркова вистава почалася.
Я відмовляюсь від виклику, поліціянти так і поїхали, не перевіривши страховку :)
Їдемо на станцію, там нам говорять що зараз прийняти нас не можуть, попросили приїхати наступного ранку.

Ранок наступного дня, я приїжджаю у назначений час. Виявляється, на цій станції таку оцінку не проводять, а сама станція підпорядкована татові нашого наїзника.
Пригаємо у авто з Name (називати ім'я винуватця не буду, далі буде так), їдемо до маляра, з яким він вже домовився про зустріч. По приїзду маляр розвів руками, сказав, що він займається лише маляркою, рихтування не по його частині. Далі Name з поглядом розгубленого котика сказав, що не знає, куди їхати далі. Що ж, беру ситуацію в свої руки, дзвоню рихтувальнику який мені робив колишнє авто, домовляємось за зустріч, їдемо в інший кінець міста, проводимо поверхневий огляд, домовляємось про дату наступного візиту. Також він порадив майстра, який би мені викатав ляду без фарбування. Їдемо знову в інший кінець міста, майстер готовий прийняти машину в роботу вже зараз, я залишаю ключі і о диво, Name телефонує татові для звіту, тато впирається рогом та відправляє нас знову до того ж маляра під приводом - щас розберемо, подивимся шо там і будем все дєлать по порядку, бо я знаю цих людей, вони зроблять харашо як для себе...) Сказати що я був в ахуї - не сказати нічого. Сперечатись та лаятись з цією людиною було без толку. Тому з бажанням подивитись, що ж буде далі, відвожу машину назад, до маляра та залишаю її там.
Під вечір скинули бампер, стало зрозуміло що малярними роботами там очевидно не обійдеться. Домовляємось про те, що машина буде наступного дня стояти на стапелі. Ок.

Дзвоню Name зранку, він не знає, коли машина піде в роботу і до кого, перенабере через кілька хвилин і зникає. Перенабирає через годину вже маляр, в якого стояла машина та видає: машину вашу забрали, Name кудись відігнав. Ухххх пу-пу-пу. Наш гореводій-винуватець вирішив поїхати на чужій машині без техпаспорта, заднього бампера та номерного знаку (пам'ятаєте ж, за що отримав перший штраф, так?)) Після мого дзвінка цій недалекоглядній особі та розмові на підвищених, я дізнався де стоїть моє авто без діла (на території підприємства його тата), поїхав туди та забрав його. Сівши в машину, побачив заглушку ременя безпеки у водійському кріслі (пам'ятаєте за що був другий штраф?))
Після усих цих мансів, машину катав туди-сюди вже я сам, ціною свого часу. Далі вже рихтувальник, до якого ми мали потрапити, відмовився посилаючись на зайнятість, другий рихтувальник загнув суму ремонту у 1000$ за все під ключ, на що тато Name дуже взбундючився та з незадоволеним обличчям почав шукати інших майстрів.
Проходили дні, поки тривав пошук майстра. Зателефонував їздаку з логічним запитанням: скільки ще тижнів я маю чекати, поки над машиною почнеться реальна робота?
Відповідь вбила як то кажуть)
Name: пам'ятаєте, ми їздили на безпокрасочний ремонт, я туди подзвонив, спитав скільки буде коштувати робота за кузов та бампер, мені сказали 15 тисяч, ви вважаєте це раціонально?
Блять) А бити машини по своїй тупості виявляється раціональним) Чергова розмова на підвищених з цією світлою головою закінчилась нічим.

Майстер таки знайшовся, попросив нас приїхати до нього післязавтра. Так і було зроблено, через 10 хвилин після приїзду, калитку відмикає п'яна морда, яка каже, що робити сьогодня нічо не буде, вибачте хлопці, я місяць в запої. Приїжжяйте післязавтра. Тато, він же дядя Саша, він же не остання людина в місті, зі словами давайте "по-людськи" попросив мене почекати ще один день. Куди вже з ними було по-людськіше, одному богу відомо, на що тільки не підеш, аби захисити свого дорогого сина від проблем. Цього ж дня почув фразу "Краще б вже ми з вами по закону вирішили". Еврика)
Приїхав я через день до майстра-ламайстра, цього разу він вже був тверезий та під моїм наглядом майже до кінця все витягнули, не дочекався, бо мусив йти на працю. 
Аби не наглядав за ним, то наробив би горя, бо як виявилось, людина дуже любить брати кувалду до рук, благо, вчасно зупинив. (До слова, чоловік робить американців, тому купуючи готову машину під ключ з Америки, будьте уважні до продавців).

Поки робився кузов, на малярці робився бампер, замовили нову накладку, два вент.клапана у задню панель та ліхтарі підсвітки номера. З маляром мені пощастило набагато більше, оскільки людина зробила все дуже охайно, за це - залік.
Після того, як бампер був готовий, того ж дня його встановили. Аби викликати менше питань у поліції, а зламані деталі ще їхали Новою поштою, бампер просто накинули на авто. Через кілька днів детальки вже були на місці, машина знову заїхала до рихтувальника, він все встановив, виставив бампер по зазорам, також на моє зауваження виставив і ляду. 
Потім були довгих півтора тижні очікування візиту на безфарбувальний ремонт ляди (в тому ж місці, де мою машину хотіли забрати день-в-день кілька тижнів тому, в тому ж місці де озвучили не раціональних 15 тисяч), її викатали, машина була нарешті майже готова. Фінальним етапом було полірування ляди, яке мені зробив в той же вечір маляр.
Не без мого сприяння ремонт тривав три тижні, а не три місяці.

Фінал та мораль.
Як вже і писав, цінний урок був засвоєний. Якщо трапляється незначна прикрість у вигляді подряпини або відбитого дзеркала - можна вирішити це на місці, взявши кошти. А ось такі ситуації, коли відразу не зрозуміло, скільки потягне ремонт матеріально та морально - вирішуйте по страховій, всупереч своїй порядності, вмовлянь та реакції поліцейських. Навіть коли намагаєтесь піти на зустріч та вирішити питання "по-людськи", ви не можете передбачити яке буде ставлення до вас від відповідальної сторони. Можливо, колись цей допис побачить пан Name і буде поводити себе по-простіше та спуститься на землю, а дядя Саша зробить висновки.
А тим, хто дочитав до кінця - бажаю гарних доріг та поменше таких рішал по життю.
На все добре, далі буде.

Реклама

Car2naV