Мобільний додаток
Ще більше зручності! Миттєві сповіщення про всі актуальні події вашого профілю!
З Quy Nhon ми планували заїхати в Плейку — місто, яке я описував минулого року. Хотіли відвідати всі ті визначні місця: вулкан, гори та інші локації. Але, на жаль, цього разу не склалося.
Відстань до Плейку — близько 170 км. Востаннє я їхав цією дорогою приблизно п’ять років тому, і зараз вона дуже змінилася. Збудували багато об’їзних, тож більше не потрібно заїжджати в маленькі містечка. Деякі ділянки розширили й додали окрему вузьку смугу спеціально для байків. Усе це значно спростило рух — подорожувати стало набагато легше й швидше.
А такий медмаск нас чекав на заправці
Сам Плейку цього разу не порадував. Хоумстей виявився непривітним до мого собаки, а знайомий іноземець також не захотів селити нас із песиком у своєму хоумстеї. Тож, випивши кави з друзями, ми вирішили не затримуватися й рушили назад до Буон Ма Тхуот, а це ще 170 км. І це все за один день.
Але в планах у мене залишалася ще одна локація — треба було заїхати на «камінчик». Це місце зветься Núi Đá Voi Mẹ, що в перекладі означає «Гора-камінь Мати-Слон». По суті, це величезна брила, яка справді нагадує спину слона. Я давно хотів сюди заскочити, але все не було нагоди.
Навколо вже понабудовували будиночки в стилі місцевих народностей, багато квітів і зелені — місце виглядає доглянутим і навіть трохи туристичним. А сама каменюка вражає масштабом: масивна, груба й водночас трохи лячна.
Забиратися на ту каменюку було трохи стрьомно. Подекуди слизько, місцями круто — мимоволі задумуєшся, скільки людей тут уже встигли травмуватися. Але воно того варте. Згори відкривається гарний краєвид на околиці, видно зелені пагорби й розкидані навколо будиночки. Місцевість виглядає спокійною й дуже атмосферною
Ну і Лачікен біля каменюки:
Трошки вдалося підтягнути решітку вниз. Наче зазора уже немає.
До речі, сьогодні Китайський Новий рік — хоча правильніше казати Місячний Новий рік, або ж по-в’єтнамськи — Тет. Тож вітаю всіх із цим святом! Бажаю спільноті гарного та мирного нового року.
Сподіваюся, що хоча б китайці принесуть нам мир… чи, може, кінь — адже це рік Коня. Хай уже хтось нарешті привезе його в сідлі 🐎
А хіба у В'єтнамі не ставляться суто негативно до китайців, після Першої Соціалістичной Війни?..
Щодо китайців — усе також не так однозначно. На рівні держави політика досить гнучка: В’єтнам намагається співпрацювати з усіма й вести бізнес у різних напрямках. Після запровадження тарифів Трампусіка, ймовірно, з’явився ще більший фокус на співпраці з Китаєм.
На рівні звичайних людей усе залежить від регіону. У Сайгоні дуже велика китайська громада — свого часу цілі родини тікали сюди з так званого маоїстського раю. У Ханой ставлення може бути стриманішим, зважаючи на те, що приблизно 40 років тому між країнами був воєнний конфлікт.
Втім, це ж Індокитай, і вплив Китаю тут історично дуже відчутний.
А шо таке перша соціалістична війна?
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE-%D0%B2%27%D1%94%D1%82%D0%BD%D0%B0%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0
На пост-совку її подекуди називають Першою Соціалістичною, глузуючи тим самим з комуністичної пропаганди.