Кількаденне відрядження до Берліну

На початку грудня мав давно заплановане відрядження до TDK для введення в експлутацію нашої установки та навчанню обслуговуючого персоналу. На радощах телефоную другу-одногрупнику, з яким ми по концертах Раммштайн їздимо - а він до кінця місяця зависає в Японії... Ок, з друзякою не побачуся в цей раз, але треба буде щось придумати ще))) На одному з тренувань у пожежній частині дізнався, що один з товаришів зависає під Берліном вже 2й місяць у своїх щотижневих відрядженнях, то й домовилися якось разом повечеряти. Ну от, вже один вечір не сумно буде в далечині))) У відрядження я спочатку планував податися потягом, але детальне вивчення плану подорожі пропонувало мені кілька пересадок + час добирання 5-6 годин. Якось я очикував менше часу витратити на дорогу... Та й невпевненість у Дойчебані + погода не зовсім літня, тому я якось потихеньку з'їхав на автомобільний варіант добирання))) Нашу службову Аудюху я забронював заздалегіть, тому це лише запевнило мене в правильності вибору))) Відрядження я планував на 4 дні - день на добирання, 2 дні на заводі, день на повернення додому. По дорозі прикинув, які ще туристичні цікавинки можу подивитися по маршруту, але день доїзду був дощовим, тому особливо нікуди не хотілося вилазити з авто. Вийшов погуляти лише в Магдебурзі - спочатку придбав подарок Гольфу під ялинку (про це розкажу в наступному дописі), а потім вже просто погуляв старим центром відомого містечка, яке відоме з 9го ст. як осередок торгівлі зі слов'янами. Це одне з найбільших і найбагатших німецьких міст середньовіччя та член Ганзейського торгівельного союзу. Українським школярам воно відоме завдяки магдебурзькій версії німецького міського права, що набула поширення в містах Центральної та Східної Європи. В 20му ст. тут розташовувався один з найбільших виробників боєприпасів у світі, тому логічно, що після бомбардувань союзників від міста мало що лишилося в 2гу СВ (гірше було тільки Дрездену). З відомих людей, народжених у Магдебурзі, можна виділити Гуго Борхардта (інженер-конструктор стрілецької зброї) та весь рок-гурт "Токіо Готель". Припаркувався я на парковці біля церква св. Івана і пішов гуляти старим містом. Перша церква на її місці з'явилася ще в далекому 981му р., після чого її 2 рази відбудовували після пожеж 1207го та 1451го рр., а також після руйнувань у 30річну та 2гу СВ війни. Всередині церкви знаходиться могила видатного німецького винахідника, фізика та інженера Отто фон Гьоріке - фактично батька вакуумної техніки, з якою я нерозривно пов'язаний з першого курсу політеху))) 

Далі я перейшов дорогу і попрямував на місцевий різдвяний ярмарок, навколо якого цієї зими було зібрано чимало поліції. Чому? 20.12.2024 на міському різдвяному ярмарку відбувався теракт, який забрав за собою життя 6 осіб і понад 323 залишив пораненими, в т.ч. одну українку. Тоді саудит на чорному х3 проник через єдину не закриту пілонами під'їзну дорогу (спеціально залишену для рятувальних служб) на територію святкування і дав по газам... Цього року окрім поліції нічого не нагадувало про трагічні події минулого року - всі веселилися як зазвичай...

Далі я просто пішов по маршруту визначних пам'яток і дістався монастиря св. Богоматері. Його було збудовано у 1063-64х рр. і передано премонстратам у 1129му р 

Далі я дійшов до будинка легендарного Гундертвассера або як його ще називають "зелена цитадель".  Будинок було завершено в 2005му р. і він є одним з останніх проектів, над якими Гундертвассер працював перед своєю смертю в 2000му р. Корисна площа становить 11 300 кв. м. На 1му поверсі розташовано кілька магазинів, кафе та ресторан. У будівлі розташовані театр, арт-готель та дитячий садок. На верхніх поверхах розташовано 53 квартири, а також медичні кабінети та офіси. Будинок отримав свою назву від свого вкритого травою даху. Крім того, на будівлі, всередині та навколо неї росте безліч дерев. Деякі з них були посаджені на даху, а інші вкорінені у зовнішніх стінах квартир. Ці «дерева-мешканці» є відповідальністю своїх відповідних мешканців і доглядаються ними.

Церква св. Себастьяна була заснована в 1015му р. Неф має романські та готичні риси і значною мірою набув свого сучасного вигляду в 14-15му ст. Після близько ста років служби складом, з 1873го р будівля знову є католицькою парафіяльною церквою. З 1994го р. вона є кафедральним собором римо-католицької єпархії Магдебурга.

Магдебурзький собор святих Катерини і Маврикія - найстаріший готичний собор країни і головна церква євангельських протестанів Центральної Німеччини. Збудований 937го р. як церква при монастирі святого Маврикія, а вже 968го р., з постанням архіодіоцезії, перетворений на собор. Капітально перебудований у готичному стилі протягом 1209-1520х рр. Висота башт собору - 99,25 м і 100,98 м. Собор є місцем поховання магдебурзьких архієпископів та імператора Оттона 1го - засновника Священної Римської імперії.

Завантажившись до авто я попхнув на Берлін, із заторами вийшло зрештою не так швидко, як планувалося, проте вдалося потестувати 4ку в "реальних" умовах експлуатації і мушу визнати, 4ри кільця мене переконали. Різниця з Пассатом більш ніж відчутна у всьому і скрізь... Мені цікаво було порівняти витрати палива повнопривідної 4ки з монопривідним Г7 в одних й тих самих умовах (автобан і 140 на темпоматі, як я зазвичай і катаюся). 7.5л бензину на сотню вважаю непоганим результатом як за 2 ведучі осі. Окремо кайфонув від карти навігації на всю панель приладів. Реально крута і зручна штука)))

На заводі клієнта я провів як і планувалося 2 дні, хоча 2й день виявився коротшим і, маючи час до вечері з товаришом по пожежній частині, я вирішив подивитися шрсь таке, що я ще в Берліні не бачив, але давно хотів - вибір пав на цитадель Шпандау. Ця фортеця - одна з найкраще збережених укріплених споруд епохи Відродження в Європі. Вона була зведена в період між 1557 та 1594 рр. за італійськими архітекторами за дорученням курфюрста Йоахіма 2го і складається з чотирьох бастіонів, насипних валів та казематів. З архітектурного погляду, дванадцятигранна фортеця з чотирма трикутними бастіонами та круглою вежею Юліуса є ідеальним прикладом геометрично вишуканого військового міста 16го ст. Чотирикутник, утворений стінами фортеці, має розміри 208 × 195 м. Бастіони розташовані таким чином, щоб уникнути утворення неосяжних кутів, які могли б служити укриттям для нападників. Зовнішній периметр фортеці оточений водою.

Нагулявшись територією фортеці я вирушив до старого міста Шпандау, розташованого поруч. 

Після прогулянки старим містом я вирушив на зустріч, хоча вечірня дорога забрала зі своїми тянучками неочикувано багато часу. Місцем зустрічі був ресторан у містечку Кенігс-Вустерхаузен, поруч із однойменним замком. Він став відомим як улюблена резиденція «короля-солдата» Фрідріха Вільгельма 1го та місце проведення його тютюнових зборів. З 2000го р. будівля, що є пам'яткою архітектури, стала музеєм. Фрідріх Вільгельм 1й зневажав барокову екстравагантність свого батька, який довів Пруссію на межу банкрутства розширенням палаців у Потсдамі та Берліні. Він використовував простий замок у Вустерхаузені як мисливський будиночок та літню резиденцію. На його честь місто Вустерхаузен з 1717го р. отримало у своїй назві префікс «Königs» (Королівський). Зі свого боку, хто буде в цих краях, раджу відвідати стейкхаус Кавалло - неймовірно смачна кухня в них. 

Наступного дня я особливо багато не планував туристичних покатеньок, адже ще треба було 500 км доїхати додому + планував заїхати на наше виробництво в Єні, тому часу особливо не було. Скориставшись тим, що мій готель був на півдні, я вирішив трохи катнути на південний схід. Так я спочатку відвідав палац Бріц, де сьогодні знаходиться музей побутової культури кінця 19го ст. Він також надає простір для проведення спеціальних виставок, читань та концертів.

Після цього я налаштував навігацію до Шпиндельної вежі на території колишнього аеродрома Берлін-Йоганністаль. 20м будівля, відома як «аеродинамічна труба Труделя», була побудована Німецьким науково-дослідним інститутом авіації між 1934 і 1936 рр. Вона стоїть поруч із аналогічною великою аеродинамічною трубою довжиною приблизно 130 м того ж періоду. На момент свого будівництва вежа являла собою «абсолютну технологічну інновацію», що дозволила вперше змоделювати небезпечний стан обертання в лабораторії. Експерименти допомогли краще зрозуміти складні процеси, що відбуваються під час обертання. Це дозволило дослідникам визначити, як перехоплювати та відновлювати контроль над літальними апаратами, які «падають» без екіпажу на землю. Точно виготовлену модель можна було розташувати у вертикальному (низхідному) потоці повітря, щоб вона завжди летіла на тій самій висоті, що й оглядова платформа, і знімати її високошвидкісними камерами. Швидкість потоку повітря можна було регулювати відповідно до швидкості зниження моделі. Ок, круто, подумаєте ви, а нахіба ото пертися було туди? Та все просто - на обкладинці альбому «Zeit» учасники гурту Rammstein йдуть зовнішніми сходами будівлі. Як фанат цього гурту я не міг пропустити цю локацію будучи в Берліні)))

А що там Гольф, спитаєте ви? Та все добре, як раз на початку грудня розміняв 287 т.км і рухається далі 😉

Пробіг 287000 км.