Блиск та відро.

Попри доволі привабливу зовнішність Бабці на фотографіях, приховати вікові (і не лише) зміни під час особистої зустрічі їй не вдавалося. 

Зрозуміло, що 21 рік і 220000 км - це не жахливі цифри, але ж, з іншого боку, PT Cruiser - це не автівка вихідного дня і не чийсь проєкт, а звичайна бюджетка, яку свого часу привезли з Нідерландів майже по ціні металу. Зважаючи на це, його загальний стан можна вважати гарним, але позаяк я вбачаю в Бабці дещо більше, ніж пересічний транспортний засіб, миритися із всіма наслідками 20-річноі експлуатації в мої плани не входило.

 Іржаві жуки на обох задніх арках і передній лівій, подряпина із вмʼятиною на правій задній двері, глибокі подряпини на лівій задній чверті і бампері, безліч сколів і дрібних подряпин. Звучить не дуже, однак сподіваюся, що обійдеться без зварювання і скоріш за все навіть без фарбування, бо все, що відбувається з ЛФП нижче горизонтальної виштамповки під вікнами, мене наразі мало обходить. Натомість стан того, що зверху, має велике значення, адже згідно з моїм задумом стоковий перламутр Midnight Blue Pearlcoat там мусить залишитися.

Зверху ситуація з ЛФП не така вже й погана: подряпини від гілок та щіток, плями від пташиних екскрементів і голограми повсюду.

Ну і загальний стан лаку, в якому ганчірка після мийки буквально застрягала.

Здається, це все натякає на неминучу витрату грошей, але для мене стало чудовою нагодою здобути навички полірування. Ба більше і вчителі, і матеріальна база у нявності.  

Процес виявився значно складнішим і тривалішім ніж я його собі уявляв, адже кожне пошкодження ЛФП вимагає власних рішень.

Втім, Бабця чудово відіграла роль навчального тренажера, позаяк я спробував майже всі можливі методи боротьби із вадами покриття: резак, 3000, 2000 наждачки, три вида кругів, паст, радіальну та ексцентрикову машинку, тощо. 

На результат, що гідний демонстрації на конкурсі краси, я звісно не розраховував, адже для того, щоб перший млинець був насправді смачним, треба набагато більше часу. Тим не менш, шістьма годинами потому результат власних старань мене принаймні не розчарував.

Зрозуміло, що ані сколи, ані підфарбування нікуди не поділися, як і глибокий шрам на боковині капоту, з яким щось все ж доведеться робити. 

Але в цілому процес омолодження Бабці пройшов чудово! Принаймні я прибрав з вищеозначеної області відсотків вісімдесят недоліків включно з жовтою катарактою на правому оці і сірим конʼюктивітом на лівому.

Капот, кришка багажника і стійки без зайвих викривлень відбивають навколишнє середовище…

…а решта кузова, якою я пройшовся лише фінішною пастою, блищать і переливаються, частково презентуючи колишній лоск через призму swirl marks, час яких допоки не настав.

Контраст між тим, що було, і тим, що стало, наочно продемонструвала моя дружина, що помітила зміни здалеку, стоячи на балконі: «Ти що Крайслер полірував? От чому він так блищить». 

Отже, результат - «день та ніч», хоча зроблено все, як говорила моя бабуся, «під глибоке декольте».

Реклама

Зимова вигода: знижка -1000 грн на ремонт авто!