ДОПИС НА ЗАВЕРШЕННЯ: QWERTYUIO

Останнім часом я його зовсім знерухомив. Влітку прохватив на море.

Восени в столицю на Car fest (таке собі, доречі. Більше реквізитів, аніж дійства).

Решту часу він освітлює керамічним блиском підземний паркінг 🅿️, за що мені доводиться платити.

Було ще кілька вилазок по місту. Про них детальніше.

Як справжній метросексуал мерс вирішив старіти гідно, а тут залисини на рейлінгах (ну чи як там звуться ті штуки вздовж криші). Коротше ось вони.

Не буду розповідати про малярів з ногами замість рук.

Про їх здичавілу жагу до грошей. А головне про повну відсутність кореляції між цими двома складовими і якістю наданих послуг.

Зняли, зачистили, пофарбували, поставили на нові кліпси.

Поки машина стояла під софітами, у боксі тих пройдисвітів, я виявив три вмятини на одному борту. Ліквідовано по тисячі за штуку.

Там же я видалив клавіатурну розкладку на кришці багажника.

Це qwertyui мене дратувало ще від покупки. Як сказав герой відомого фільма про BMW E38: «А к чему это обозначалово?». Ту абетку я залишив. Може через століття хтось з наступників, немов Андерсонівський Кай з «С180 compressor» складе слово «ВІЧНІСТЬ».

Доречі ВІЧНІСТЬ не розповсюджується на строк служби моторної оливи. Минув календарний рік і тисяч сім пробігу. Мастило я змінив з цього:

На таке:

За що був обдарований усмішкою зекономленого Франкліна.

Прокладка клапанної кришки також під заміну. Від тривалого простою, з під неї щось почало підцвіркувати. Користуючись нагодою доступу до внутрощів, майстер оглянув цепи ГРМ. Все на заводських мітках.

По ходовій дефектовано рульову тягу і подушку АКП (резинова балабуха на кронштейні). Ці запчастини виїхали зі складу, ще коли майстер буркотів їх назви собі під ніс 👃.

Цього ж літа я ремонтував три колеса з чотирьох. Тоді ж я увірував в потойбічне, бо якщо не князь темряви кінцевий беніфінціар Миколаївського автодору, ТО ХТО?

Ще, на фоні особистої біполярки, я експериментував з посмішкою і оскалом.

Та і взагалі займався іншою діяльністю, якою займається фольклорний кіт, коли він не дуже зайнятий, аж поки не підбив підсумки.

Тоді я відчув себе героєм анекдоту: добре що є машина, бо без неї як би я скрізь встиг?

На прикінці літа я виставив її у продаж. Ринок дивна штука. У перший же день оголошення мені зателефонував клієнт і запропонував певну суму. Я зухвало відмовився, через реальний шквал дзвінків. Згодом ця цифра фігурувала ще тричі. Врешті вона і стала кінцевою. Автомобіль продано. Від душі. З комплектом зимових коліс. З мультимедійного системою. З певним набором запчастин. З усіма відомими людству видами решіток, а головне з комплектом літер для слова «ВІЧНІСТЬ».

Собі залишаю лише блог, де буду реалізовувати свій письменницький свербіж. Тож доєднуйтесь. Або ні. Як Вам подобається. Дякую за увагу.

Реклама

Зимова вигода: знижка -1000 грн на ремонт авто!