Я був власником Ford Focus MK2 Wagon — автомобіля, який чесно служив мені не один рік. Машина без сюрпризів: завів — поїхав, поїхав — доїхав. Але з часом з’явилося те саме підозріле відчуття, знайоме багатьом автолюбителям: «а не пора б щось міняти?»
Хотілося авто більше та вище. Щоб сидіти не як у ванні, а дивитися на світ зверху вниз — з легкою моральною перевагою над бордюрами.
Я почав уважно вивчати ринок в Україні й дуже швидко зрозумів: усе, що реально подобається, або коштує як квартира в райцентрі, або має такий «природний знос», що хочеться одразу подзвонити екзорцисту.
У цей момент думка сформувалась остаточно — треба тягнути авто зі Штатів.
Після недовгого, але свідомого серфінгу серед компаній з пригону я звернувся до Auto Factum. Причина проста — був живий кейс від знайомого, який щойно отримав машину й виглядав щасливішим, ніж у день зарплати. Побачив результат — питань більше не виникло.
19.08 ми підписали договір і офіційно стартували в цій пригоді.
Вимоги до авто були прості, як список у супермаркеті:
вище за Focus;
більше за Focus;
і бажано без сюрпризів у стилі «ой, а тут ще мотор треба міняти».
У shortlist потрапили:
Ford Escape — фаворит ще до старту;
Lincoln MKC — по суті той самий Ford, машина прикольна, але з нотками «пенсіонерського люксу»;
Nissan Rogue — цікава комплектація, але коробка… ну, ви зрозуміли.
Але тут увімкнувся фактор, який не лікується калькулятором. Ford уже давно жив у моїй голові.
Усі інші марки виглядали нормально, але без іскри. Тому, без зайвих ілюзій, вибір поступово й остаточно звузився до Ford Escape.
Розглядалися два варіанти:
гібрид (економічно, модно, технологічно),
2.0 EcoBoost бензин (бо «класика» і душа просить, а ще у мороз не проблема завести😁).
По комплектаціях — SEL та Titanium. Варіанти траплялися цікаві, але майже всі мали одну спільну рису: або йшли з аукціону за абсолютно неадекватний прайс, або після покупки вимагали ще одного бюджету — уже на психотерапію.
26.08 настав день істини. У торгах брали участь два автомобілі — гібрид та Ecoboost 2.0.
Першим відторгувався гібрид 2023 року. Фінальна ставка — 8000 $.
У цей момент я думками попрощався з мрією, знизив очікування й вирішив, що сьогодні знову не мій день.
Настільки не мій, що я навіть забув: у нас ще одна машина грається.
Я поїхав додому й поділився з дружиною сумною новиною — мовляв, гібрид пішов дорого, знову не склалося, життя — біль.
І саме в цей момент приходить повідомлення від менеджера:
«За 5000 $ зіграв бензиновий варіант. Я Вас ВІТАЮ!»
Я перечитав повідомлення разів п’ять. Потім ще раз. Потім перевірив, чи це точно мені написали.
П’ять тисяч. Бензин. Ford Escape 2022р. Titanim. У день, коли я вже морально все відпустив.
Через кілька хвилин я відповів максимально щиро, та без фільтрів:
« Та ну на х…🤯»
Повідомлення було прочитане миттєво. За хвилину задзвонив телефон. Менеджер подзвонив, привітав, підтвердив результат торгів і вже спокійним, майже буденним тоном пояснив мої наступні кроки: оплата, документи, строки й що тепер панікувати вже пізно.
Емоції поступово вляглися. На зміну шоку прийшло чітке усвідомлення: це не просто везіння — це початок нової історії.
Продовження обов’язково буде.
Чекаю продовження