Каринтія, Штирія та Бургенланд

5й день нашої подорожі почався із сонячного ранку, що автоматично зарядило нас позитивом на цілий день. 

Далі ми направилися до містечка Філлах - культурного центру Каринтії. Міст через Драву на території сучасного Філлаха згадується в 878му р., а поселення біля моста отримало міський статус у 1060му р., хоча назва Філлах уперше згадується в літописах лише в 1240му р. Я запаркував Гольфа у багатоповерховому паркінгу біля старого міста і ми вирушили родиною на прогулянку. 

В центрі міста до пожежі 1812го року існував замок, який вперше згадується в документах 1270го року як Бамберзький замок, адже місто раніше належало Бамберзькому князівству-єпископству. Залишки укріпленої вежі з первісної споруди досі видно в північно-східному куті комплексу, вбудовані в кладку. Замок, включаючи його каплицю, є пам'яткою архітектури.

Римсько-католицька парафіяльна церква Філлаха присвячена св. Якову, яка перше згадується в документах 1136го р. Простора пізньоготична церква займає величне місце в кінці головної площі міста. За свою історію вона була кілька разів перебудована після землетрусів та пожеж. У 1908му р. церкві було надано статус головної парафії міста.

На нижній головній площі перед колишньою ратушею стоїть кам'яний ганебний стовп. Ще в 15му ст. ганебний стовп стояв приблизно в цьому місці, обраний так центрально, що майже кожен мусив проходити повз нього. Чотири драконівські покарання вирізьблені на камені на пірамідальній вершині як суворий засіб стримування: побиття, ампутація руки, виколювання очей та відрізання вуха. Окрім чотирьох зображень тілесних покарань, на двох інших полях зображено юридичні символи: ваги як емблему справедливості та руку з мечем як вираз ринкової справедливості та заповіді миру.

Фортеця Ландскрон розташована в лічених кілометрах від Філлаха. Уперше про маєток на березі озера Оссіах згадується у 878му р., коли східно-франкський король Карломан Баварський передав його щойно заснованому монастирю Альтеттінга, а перша згадка про замок датується 1351м р. Ландскрон кілька разів нищила пожежа від блискавки і після останньої пожежі 1812го р. замок не відновили. Поступово він був занедбаний доки у 1953му р. проведені певні роботи із збереження руїн. На території колишнього замку відкрито ресторан. Нині замок відомий своїм центром соколиного полювання.

Після цього ми відправилися до місця, на яке мріє потрапити кожен справжній Гольфовод - знамените Вьортерзеє. Зустріч власників GTI на цьому озері була однією з найбільших у світі сходин ВАГодрочів))) Вона щорічно проходила протягом чотирьох днів (починаючи з середи перед Днем Вознесіння і закінчуючи наступної суботи) у Райфніці, з 1982го р. до своєї останньої зустрічі у 2022му р. Часом захід приваблював до 200 000 відвідувачів. Хоча спочатку вважалося обов'язковим відвідувати захід на Golf GTI, з роками це змінилося: вузькопрофільне свято перетворилося на справжній фестиваль Volkswagen. Любителі тюнінгу та класичних автомобілів збралися в Райфніці практично з усіма типами автомобілів, коли-небудь випущених під брендом Volkswagen Group. На жаль муніципалітет вирішив, що такий наплив туристів надто обтяжливий для них і припинив видавати дозволи на проведення фестивалю... Ті, хто займається туризмом та місцевою економікою, тепер відчувають, що їхня думка про те, що завершення сходин GTI призведе до значних втрат доходів, виправдана. Так, неофіційно фанати збираються там в традиційних числах, але вже немає ані того духу, ані того масштабу...

Будучи на самому озері ми оминули столицю Каринтії - м. Клагенфурт. Ні, не випадково, і так, там теж є на що подивитися - просто я там висів 2 тижні в студенські роки по обміну і об'їздив там все вздовж і впоперек. Лише проїжджаючи повз стадіон, який тоді, 18 років тому, лише закінчували до Євро 2008, цікаво було споглядати повністю упорядковану територію навколо, ніби він там вже півстоліття стоїть))) А проїхали ми через південну околицю міста до Ебентальського водоспаду. Не надто вивчивши питання його точного розташування ми покладалися на дорожні вказівники, яких просто не існувало для цього водоспаду. Так чи інакше, ми добре погуляли в той день і таки знайшли вірний шлях до 40метрового водоспаду, який сфоткати через кущі і дерева не вдалося так, щоб було прям "вау"... 

Не надто вдовольнившись одним водоспадом, ми рушили до іншого, який, хоч і не дуже лежав нам по маршруту, проте мав бути цікавішим. Водоспад Вільденштайн - один із найвищих водоспадів вільного падіння в Європі - має 54 м. Дорога веде до гравійної та частково асфальтованої парковки, з якої до водоспаду можна дістатися приблизно за 20 хв. крутою лісовою стежкою. Приблизно за 30 м. від водоспаду є невелика платформа. Доступ ближче заборонено через ризик обвалу каміння; подальший вхід заборонено огорожею. На зворотній дорозі дітки від душі погралися камінням навколо стежки)))

Отак власне і вже і починало потихеньку темніти, а ми проїхали лише половину маршруту))) Тому завантажилися в Гольфа і поперли в бік Грацу. Відвівши душу на гірських дорогах ми заїжджали з півдня в місто і зупинилися біля замку Премштеттен. Вперше задокументовано, що замок належить до 1164 року. У той час він був родовою резиденцією лордів Премштеттенських. З 1982го року замок викупила компанія Амс-Осрам - найбільший австрійський клієнт нашої фірми. На цьому підприємстві виготовляють напівпровідникові вироби для автоіндустрії (наприклад, світлодіоди, лазери, датчики, КМОП тощо). 

З південної околиці ми перемістилися на західну, де і припаркувалися біля замку-палацу Еггенберг. Маєток звелів звести в 1625му р. князь Еггенберг - фаворит і найближчий радник імператора Фердинанда 2го, своєрідний австрійський Рішельє. Його улюблений архітектор Джованні П'єтро де Поміс, пам'ятаючи про захоплення князя астрологією, спроектував будівлю в дусі гармонії епохи Відродження. Згідно з архітектурним проектом де Поміса, у замку все було покликане нагадувати про плин часу і рух зірок: чотири бічні вежі символізують пори року, 52 кімнати - кількість тижнів у році, 24 службових приміщення - кількість годин у добі. За деякими підрахунками, в резиденції рівно 365 вікон, за кількістю днів у році. Ось тут мені згадався палац графів Шенборнів на Закарпатті))) У 1939му р. замок перейшов від Герберштейнів до уряду землі Штирія і зараз входить до складу Художнього музею. 

Власне це і все за цей день, ми заселилися в готель набиратися сил на наступний день. Гуглокарти кажуть, що ми проїхали десь 250 км і витратили на це понад 4 години:

Наступний день ми почали з відвідин музею Арнольда Шварцнеггера, що є вихідцем з західної околиці Грацу. Музей розташований у будинку, де народився Шварценеггер, у місті Таль. Чарівна будівля була зведена у 1806му р. та є колишньою лісничою резиденцією графів Герберштейна та Еггенберга. В ньому розказується про дитинство та кар'єру Арні, виставлено кілька експонатів зі зйомок фільмів за його участю. 

Далі ми повернулися до Грацу і припаркувалися в центрі, щоб трохи погуляти там. Це друге за величиною місто Австрії і нараховує 240 т. мешканців. Також це одне з найбільш економічно плідних міст Європи, річний ВВП якого складає 47,2 млрд євро. Грац забезпечує майже 13 % австрійського ВВП, ставлячи своїх громадян на одне з найвищих місць за австрійськими стандартними ставками купівельної спроможності. У 1999 році старе місто Граца було занесено до списку Світової спадщини ЮНЕСКО через гармонійне співіснування типових будівель різних епох і в різних архітектурних стилях.

Грунтовно перебудована у 15му ст. фортеця на замковій горі століттями стримувала ворожі навали. Після поразки Австрії наполеонівськими військами в битві при Ваграмі в 1809 році укріплення були зруйновані за допомогою вибухівки, як це було передбачено Шенбруннським миром того ж року. Дзвіницяі вежа з годинником, яка є провідною туристичною визначною пам'яткою і слугує символом Граца, були врятовані після того, як громадяни Граца заплатили викуп за їх збереження. 

Після Грацу ви вирушили до дуже гарного замку Херберштайн, що веде свою історію з початку 12го ст. Він височіє на вершині скелястого відрогу, невидимий здалеку та важкодоступний, займає стратегічно вигідне положення в ущелині Файстріц. В сер. 16го ст. замок був перетворений на житловий будинок з елементами епохи Відродження та розширений, щоб розмістити численних нащадків власника замку Георгія Широкого. Замок досі належить родині Герберштейн і служить їхньою резиденцією та адміністративним центром. Частину комплексу можна відвідати в рамках екскурсій з гідом.

Замок Шілляйтен розташовується в кількох кілометрах від попереднього. Бароковий палац був збудований між 1720 і 1730 рр. Максиміліаном Рейхсграфом Вурмбранд-Штуппахом. Палац був спроектований у стилі віденського високого бароко з центральним павільйоном та бічними крилами. Замок, з короткими перервами, служив федеральною спортивною школою. Федеральний спортивно-дозвіллєвий центр «Шілляйтен» з його 43 га території та спортивними спорудами в замковому парку є найбільшим і найстарішим подібним закладом в Австрії. Тут також проводилося кілька чемпіонатів Європи та світу з польотів на повітряних кулях.

Після нього ми поїхали на схід, доки не зупинилися біля замку Шлайнінг, що вперше згадується в документах у 1271му р. Назва поступово змінювалася, перш ніж офіційно стала відома під нинішньою назвою в 1786му р. Він розташовується на важливій дорозі, що веде з півночі на південь через Бернштайнський хребет. Після масштабної реконструкції замок тепер є домівкою для Інституту миру та ювілейної виставки з нагоди 100-річчя приєднання Бургенланду до Австрії.

Замок Локенхаус розташовується недалеко від сучасного австрійсько-угорського кордону. Перша документальна згадка про замок Локкенгаус датується 1242м р. У 1968 році Пауль Антон Келлер та його дружина придбали замковий комплекс, який на той час перебував у дуже поганому стані. З 1968го р. в реконструкцію будівель було інвестовано загалом одинадцять мільйонів австрійських шилінгів. Зараз тут розташовується готель з цікавими атракціями навколо замку.

Далі ми попрямували на північ, доки не доїхали до замку Форхтенштайн, що веде свою історію від 14го ст. Замок належить приватному фонду Естергазі та, разом із палацом Естергазі в Айзенштадті, демонструє історію та скарби старовинної шляхетної родини. Після того, як маєтки Естергазі були розділені на угорську та австрійську частини в 1921му р., частина архівних матеріалів залишилася в замку Форхтенштайн та в Айзенштадті, а решту було передано через Шопрон та Естергазі до Угорського державного архіву в Будапешті.

Палац Естергазі в Айзенштаді стоїть на місці готичної фортеці 13го ст. Павло 1й перебудував замок на бароковий палац між 1663 і 1672 рр., який залишався однією з головних резиденцій родини, яка була піднесена до рангу князів, протягом 300 років. За часів Миколи 2го будівлю було перебудовано на неокласичний палац Карлом Еманном у 1805-1815рр. за планами архітектора Шарля де Моро. У замку розміщено кілька постійних експозицій. Серед них експонати, присвячені архітектурній історії замку, рідкісній порцеляні, столовому сріблу та картинам. Дружина дуже хотіла скуштувати тут знаменитий торт Естергазі, тому зупинка в кав'ярні була вже запрограмована)))

Замок Ебрайхсдорф не був запланованим до оглядин, але вже не був обділений увагою, коли він просто трапився по маршруту навігатора))) Цей замок оточений водяними ровами вперше згадується у 13му ст. У 1909му р. промислова родина Драше-Вартінберг придбала замок і замовила масштабні реставраційні роботи. У частині парку розташовані поле для гольфу та поле для поло. Сам замок не відкритий для публіки.

Вже темніло і останньою нашою цікавинкою в цей день став замок Ліхтенштайн на південно-західній околиці Відня. Він стоїть на скелястому хребті на висоті приблизно 300 м над рівнем моря і вперше був задокументований у 1330му р. Тут знаходиться родова резиденція дому Ліхтенштейнів, на честь якого названо князівство Ліхтенштейн. Незважаючи на значні інвестиції, замок Ліхтенштейн, подібно до Кройценштайна, більше не призначався для житлових цілей, а радше як архітектурна документація Середньовіччя.

Далі ми затарилися в супермаркеті на кілька днів, адже заселялися на квартиру у Відні на цілих 3 ночі і не кожен день я збирався кататися за харчами до супермаркету))) 

Рухаємося далі)))

Пробіг 281500 км.