Початок осінньої відпустки

Неймовірно, але це факт, що про осінню відпустку я вже розмовідаю восени, а не взимку чи взагалі навесні))) Отже, на осінні шкільні канікули була заброньована на роботі відпустка, з якою ми довго не могли вирішити, а куди ж його податися. З одного боку не хотілося витрачати багато грошей, з іншого не хотілося попасти на погану погоду в невідомій країні, тому зійшлися на тому, що ми хочемо погуляти в горах і помилуватися гірськими пейзажами. Найближчі до нас більш-менш високі гори - це Альпи, тому вирішили поїхати до Австрії. Тупо проїхати її вздовж і впоперек, букаючи готелі в різних місцях. Хіба що у Відні ми ночували 3 ночі, адже моє сімейство ще не було у столиці Австрії + запланував зустрітися з однокласником, що там мешкає, + хотілося на півдня поїхати до Братислави, адже ніхто з нас ще не був у Словачинні, а її столиця лише за 40 км від австрійської. Не можу сказати, що це вийшла бюджетна подорож, але ж і живемо ми лише один раз, тому камон, на Мальдиви ще встигнемо злітати за ці самі гроші якоїсь наступної осені))) Отже, спакувавши авто ввечері п'ятниці нічого не завадило нам виїхати вранці суботи, щоб пошвидше дістатися гірського масиву. Домовилися з дружиною, що вона проїде практично всю Німеччину, а мені лишить покатеньки гірською місцевістю. З двома зупинками на дозаправку метаном. Звісно через Кемптен було б ближче, але в нас була трохи інша мета, тому й намалювався такий гак. За перший день ми багато проїхали і багато побачили з вікон Гольфа, не виходили особливо погуляти, бо ще вдосвітла хотіли доїхати до 1ї квартири і вже по місцю погуляти вволю. 

За 1й день ми намотали під 650 км та десь годин так 6.5-7 просиділи в авто, бо без заторів не обійшлося...

На 2й день ми вже запланували багато руху і багато цікавинок, як природнього, так і історичного характеру. Так, одразу після заправки ми їхали долиною річки Інн, доки не побачили з вікна незапланований замок.

Ним виявилася фортеця св. Петерсберга, яка являє собою єдиний комплекс із житловими та оборонними будівлями, розташованими навколо внутрішнього двору. Будівлі датуються 13м ст., але були збудовані на старішому фундаменті. На схід від головного замку, на невеликому пагорбі, стоїть п'ятиповерхова квадратна Шніцертурм (або Фальтурм) 13го ст. З 1979го року тут розташрвано монастир ордена Каноніків Святого Хреста. На жаль зблизька не вдалося зробити якихось вдалих фото, треба чекати на зиму, коли листя з дерев впаде...

Далі по маршруту розташувався замок Кламм, збудований між 1220 і 1230 рр. Він розташований нижче дороги, що з'єднує Нассерайт і Мьотц. Замок з трьох боків оточений крутими схилами. У 1957му р. замок придбав рейнський промисловець Еміль Мауріц Гюннебек, який дуже гарно його відреставрував, і з того часу він залишається у власності родини. У 1992-1999 рр. замок Кламм слугував декораціями для «Замку Браунек» у 92-серійному телесеріалі «Гірський лікар».

Наступною цікавинкою стало абатство Штамс - цистерціанське абатство в однойменному містечку в Тіролі. Монастир був заснований у 1273 році як сімейний фонд графів Горіція-Тіроль Майнхардом 2м та його дружиною Єлизаветою Баварською і мав служити місцем поховання тірольських правителів. Колегіальний костел було освячено в 1284 році. Спочатку це була романська базиліка, а між 1729 і 1733 рр. його було перебудовано у стилі високого бароко Георгом Антоном Гумппом. Абатська церква Богоматері отримала статус малої базиліки в 1983 році . 

До речі, щоб зробити попереднє фото, хотів припаркуватися біля церкви, але на під'їзді нас зупинив пожежник і через хвилину ми побачили святкову процесію на честь святкування дня врожаю, яку я, навіть, не полінувався зафільмувати:

Поруч із абатством розташувався водоспад до якого можна було потрапити через пішохідний однопрольотний місток, що є пам'яткою архітектури. Його збудовано у 1935му році замість поромної переправи, яка існувала на цьомі місці ще з 1281го року. У зв'язку з тим, що великих дощів тут нещодавно не було, то і води в водоспаді теж було не багато)))

Далі по нашому туристичному маршруту був "магічний замок" - це не справжній замок, а івент-локація стилізована під середньовічний замок. Його збудували на горі, де в 13му ст. стояв реальний замок. Коли ми його відвідували, то тут намічалася якась середньовічна туса і працював шинок. Насправді дуже затишне місце. 

Після нього ми розвернулися і попхнули потихеньку повз Інсбрук, в якому ми гуляли 2 роки тому, і зупинилися біля замку Амбрас - найбільшого палацового комплексу Австрії. Цей великий замковий комплекс належить до найпопулярніших туристичних визначних пам'яток Тіролю і завдяки своїм колекціям мистецтва, які зібрав ерцгерцог Фердинанд 2й у 2й пол. 16го ст., вважається найстарішим музеєм у світі. Перша письмова згадка про укріплене місце Амбрас датується 1078м р., коли Інсбрук ще не був містом. Замковий комплекс епохи Відродження складається з трьох частин: Нижнього та Верхнього замку та Іспанської зали. 43-метрова Іспанська зала, побудована між 1569 і 1572 рр., надежить до найважливіших залів епохи Відродження. На її стінах розміщені 27 портретів у повний зріст княжих правителів Тіролю. Тут часто відбуваються концерти класичної музики відомих музикантів. З 1950 року будівлі замку та його колекції перейшли до Музею історії мистецтв у Відні.

За лічені кілометри від нього розташувався наступний замок, біля якого ми зробили зупинку - Хасегг, що вперше письмово згадується у 1306му році. У замку розташовані Міський музей Галля та Музей монетного двору Галля. Будівлі замку належать Австрійській солеварні, однак вони були здані в оренду муніципалітету Галль на 99 років. Солеварня, яка існувала з часів Середньовіччя, була закрита Генеральною дирекцією Австрійських солеварень у 1967му р. Вежа монетного двору має висоту 45 метрів, а до її вершини ведуть 204 сходинки. У вежі зберігається найбільший у світі срібний талер, викарбуваний на честь чемпіонату Європи з футболу 2008 року. Цей так званий "європаталер" має діаметр 36 см і важить понад 20 кг.

Далі на схід в нас був замок Фрідберг, що вперше згадується у 1230му році. Різні будівлі замку згруповані навколо аркадного внутрішнього двору з фонтаном. Комплекс домінує вражаючою вежею, кути якої вирізняються чотирма діагонально розташованими двоповерховими еркерами. Між 2006 і 2009 рр. замок зазнав масштабної реконструкції і сьогодні служить резиденцією його власника, Гауденца Траппа, та використовується для проведення урочистих заходів.

Зовсім поруч біля нього розташувався ще один замок - Ашах, який вперше згадується в 1311му р. У 2012му р. замок епохи Відродження був відновлений його нинішніми власниками, Андреасом та Зіглінде Флукінгер, за підтримки органів охорони спадщини та використовується як приватна резиденція.

Наступна зупинка була дещо незапланована, хоча про цю локацію я знав ще з першого року роботи на моїй нинішній фірмі - світ кристалів Сваровскі. Музей кристалів, створений в 1995 р. до 100-річного ювілею фірми Swarovski художником Андре Хеллером. В цілому це не звичайний музей у традиційному розумінні - в музеї представлено не історію кришталю, а сам кришталь в самих різних його варіаціях. Андре Хеллер придумав якусь казкову країну підземну, наповнену не завжди зрозумілими, але блискучими і захоплюючими скарбами. Музей представляє величезний інтерактивний простір, де можна не тільки побачити, а й почути, відчути і понюхати. Дружина, як дізналася, що ми проїжджаємо через такий цікавий об'єкт зкерувала нас туди в гості))) Звісно ж, з пустими руками мої дівчата звідти не вийшли🙃

Після кристалевих світів ми поїхали на північний схід, доки не зупинилися біля замку Трацберг. Після того, як оригінальний замок кінця 13 ст. був знищений пожежею в 1490му році, він був значною мірою перебудований у своєму сучасному вигляді близько 1500 року братами Файт-Якобом та Симоном Тенцлем і являє собою чудовий приклад замкового комплексу епохи Відродження в Альпійському регіоні. З сер. 19го ст. замок належить родині Енценбергів, які прикладають чимало зусиль для відновлення замку. Частини замку - внутрішній двір та кімнати на першому поверсі - можна відвідувати щорічно з кінця березня до початку листопада в рамках екскурсій з гідом. У залах, відкритих для відвідувачів, зберігаються цінні оригінальні меблі часів братів Тенцль на переході від готики до епохи Відродження, а також меблі епохи Фуггера.

Далі я попрямував на Куфштайн, але по дорозі ми побачили замок Матцен і зупинилися ознайомитися з ним поближче. Замок вперше згадується в документах 1278 р. Він був заснований баварським герцогом Фройндсбергом і залишався у володінні родини до 1468 р. У 2007 році замковий комплекс було продано німецькому інвестору і після двох з половиною років реконструкції вартістю приблизно 10 мільйонів євро було перетворено на готельний комплекс високого класу.

Фортеця Куфштайн - одна з найбільших і найпривабливіших фортифікацій на теренах австрійської землі Тіроль. Фортеця була вперше згадана у 1205му р. як «Castrum Caofstein». У 1415 році її розбудував баварський герцог Людвиг 2й Бородатий. З 1924го р. вона перейшла у власність міста і сьогодні фортеці проводять різні концерти та виставки, а в місцевому ресторані подають спеціальні страви середньовіччя. До фортеці можна доїхати панорамним фунікулером. У колишній будівлі казарм замку розташований Краєзнавчий музей Куфштайна, де представлені, серед іншого, артефакти бронзової доби та знахідки кам'яної доби з печери Тісхофер. Орган Героїв було встановлено на Вежі Громадян у 1931му р., а після його розширення у 2009му р. він вважається найбільшим органом просто неба у світі. Щорічно на Свято П'ятидесятниці проводиться великий середньовічний фестиваль, який включає концерти, лицарські турніри та реконструкцію останньої битви Ганса фон Пінценау.

Власне після Куфштайна в нас не лишилося більше ані сил, ані бажання ще щось дивитися в цей день, тому з заїздом через Німеччину (бо так швидше, ніж петляти гірськими серпантинами) ми переїхали ночувати до Зальцбурга.

Рухаємося далі😉

Пробіг 280000 км.