Всім привіт, і вітаю з першим днем зими!
Перед зимою було вирішено пофіксити більшість моментів, які повилазили і не давали мені спокою, аби пройти зиму впевнено.
Як навчити Опель їхати прямо
Звісно, Омега вже не нова, і роки дають своє, тож вкотре залізши під машину я помітив доволі сильний люфт рульового маятника. Ще з покупки у мене в рулі був люфт і руль був дуже ватяним, але через те що люфтів в наконечниках/тягах я не помічав, то і не звертав на це уваги. Гірше стало тоді, коли при поворотах треба було доводити руль сильніше, а при наїзді правою стороною на бордюр - руль сильно било в руках.
Це є типовим дефектом Омег, тут до того ж є багато дописів про те як перевести цей маятник на підшипники. Іншою ж проблемою є - підібрати цей самий маятник. Річ у тім, що у рестових Омег є два типи маятника: легший (для бензинок до 3.0) і більш підсилений (для 2.5 DTI, 3.0 MV6), і відрізняються вони якраз довжиною і товщиною втулки, яка зношується.
В моїй же версії використовується підсилений маятник з двома втулками-сайлентблоками зверху і знизу по осі. Через 290к пробігу верхня втулка просто вийшла з чату, стершись до металу, що і переросло в люфт. Критичним є те, що при завантаженні/ході підвіски, крутих ударах - цей маятник йшов вверх, тягнучи за собою праве колесо, що негативно позначалося на сходженні.

Обдзвонивши всі локальні магазини/розбірки та навіть інтернет, на жаль, ані втулок за їх партномером, ані готового маятника я взагалі не знайшов. Довелося колхозити.
Варіант фіксу - шедевральний. Було вирізано стрічку гуми з бігової частини Белшини (з якої був зрізаний металевий корд), і наклеєний на металеву обойму сайленту на цианокрілат (щось я занадто люблю цей клей, лол). Зайву висоту спилив дремеллю/токарним кругом. Встановити назад було непросто, довелося запресовувати. Для того, щоб зробити це, не знімаючи маятник з тяги, використав великий гайковий ключ замість нижньої опори (щоб запресувати верхній сайлент). Нижній же дотягнув гайкою на 21
Результат: Руль став мов камінь, на дорозі Я дужеповедінка більш ніж стабільна, відгук на руль - різкий і моментальний, майже вся вата зникла.

Із мінусів - сходження тепер неправильне по правому колесу. А так як рульові тяги закисли і не регулюються навіть після горілки - доведеться їх теж міняти
Дай М57 дихати
Я хотів зайнятися потужністю машини з моменту покупки, тому що турбіни явно їй не вистачало. Цьому результатом є розгін 10 до сотки на М57, а також спад тяги після 2500, атмосферний звук, закопчена труба, великий розхід (порівняно з Е39 на тому ж двигуні) і жор масла. Про це було уже дві згадки в бортжурналі, але пофіксити це зміг тільки зараз.
Для фіксу було обрано найкращий (найбільш продуктивний) варіант повернення в сток - встановлення турбіни від E39 530D, а саме Garrett GT2556V замість штатної Омеговської GT2052V. Переваги такого варіанту наступні:
На місцевому авторинку (розбірка БМВ) купив ось цю красу під відновлення за 1000 грн:

Після реставрації, яка включала в себе заміну теплових екранів, актуатора, геометрії, а також чистку/фарбування/калібровку, я забрав ось таку красуню:

Встановлення (з позаплановим ТО, звісно) обійшлося в 7000 (3360 ТО + заміна турбіни + 3690 масло 5w-40 6 літрів, прокладки і монтажний комплект турби, всі фільтри)
Результат: Омега поїхала 8.6 до сотки, перша передача шліфує до відсічки, друга - до 2к обертів. Після 3к (як заблокується ГТ) лінійний підрив і тяга аж до відсічки.
Тепер обгін всяких Гольфів, Поло і Сівіків став набагато простіше (якщо там не якийсь злий 2.0 TFSI на стейджах і DSG :))
Розхід впав - на холостих 0.8, на 90 кмч/круїз - 3.4 на сотню.
200 набирає запросто, на старій турбіні було дуже важко 200 взяти, Омега після 160 взагалі не йшла.
Воно і не дивно, стара турбіна хоч і не мала тотального люфту, але підклинювала
Терміновий пошук металу
Поки лазив під машиною, помітив що метал починає потрошку здаватися. І що мразотно - здається він чисто по зварним швам/герметику, а саме оцинковані панелі живіші усіх живих. Я ще на початку літа (як міняв колеса) помічав здачу металу в стандартних місцях Опеля - задніх арках, але зовсім не хотів вірити в те, що скоро доведеться робити кузовню.
Коли я вчергове вирішив полізти в датчик положення кузова (задній) і перепакувати косу проводки на нього, то побачив під заднім диваном, що металу на місці зварного шву вже нема. Це і не дивно, якраз ззовні там пластиковий підкрилок, куди ЗАВЖДИ налітає бруд і вода. Ще й місце кріплення ременів безпеки не вселяє довіри, а викрутити той гвинт - це місія нездійсненна
Часу було мало, повсюди - дощі, а знайомий зварювальник взяти мене не зміг. Щоб пережити цю зиму, довелося придумувати фікс своїми руками з того, що було в доступності.
Для фіксу використав народні «перекупські» методи:
Перед нанесенням ремкомплектів все вимив обезжирювачем, зачистив дремеллю, наждачним кругом, камʼяним кругом і перетворювачем іржі. Після цього було нанесено:


На надійність така конструкція точно не претендує, в ідеальних умовах проживе роки зо три. В моєму випадку це не важливо, бо єдиний план - дожити до весни/літа, а там планується віддати Омегу під нормальну переварку цих місць, і людський антикор.
Ззовні тільки епоксидний ґрунт, антигравій відсутній через температуру на вулиці і постійні дощі. Та і який сенс, якщо план - дожити до літа
Отака видалася підготовка до зими. Фактично, залишається тільки наступне, і по техніці машина буде в ідеалі:
Всі активності цього допису вартували мені таких витрат:
Можливо, перейду на підшипники, якщо знову ці сайленти вийдуть з чату
6 років потому - маятник? Що це? Де він знаходиться?
І кермо набагато легше крутити.
Як буде можливість, це все виріжеться і зробиться адекватно, шляхом вварювання нового металу
Знаю точно - двигун став сухіше, нема потоків масла як раніше, нема стільки сажі, вихлоп чистіший, коробка працює мʼякше, нічого не виє, і динаміка виросла.
Інтеркулер не промивав, як буде більш суха погода - гляну як справи у впуску