Холод проти Ауді

Кожна зима в наших краях – це екстримальне випробування на витривалість для будь-якої техніки. Якщо машина перенесла зиму і не зламалася, то влітку точно за неї не слід переживати. Тест на витривалість можна вважати пройденим. Треба визнати, Audi цей тест ще жодного разу не провалила, нічого сумного поки не траплялося, але є особливості. При морозах від мінус 20 і нижче Q7 починає з'являтися зміна в поведінці АКПП. У теплу пору року та приблизно до мінус 17-18°С, все стандартно та звичайно. ZF8HP65 не викликає жодних нарікань. Але коли стає реально холодно, - 20°С і нижче, то перемикання передач як би сповільнюються, підвисають і діапазон швидкостей, на яких це відбувалося влітку, зміщується в нижчий діапазон.

У теплий час коробка спокійно доходить до 8-ї передачі вже на рубежі швидкості 35-40 миль/год (грубо 55-65 км/год), а з настанням холодів АКПП на цій же швидкості тримає 5 або максимум 6 передачу. І щоб увімкнулася 8-я вже потрібно розганятися приблизно до 47-50 миль/год (75-80 км/ч). Не знаю, як це пояснюється. Враховуючи, що у мене встановлено обігрів картера АКПП, пластина нагрівається до 90°С і ATF, теоретично, має бути гарячим у нижній частині і ставати в загальному обсязі  теплим після початку руху та змішування з холодним ATF в гідротрансформаторі.

Переконатися в цьому неможливо, але хочеться вірити, що так і відбувається. ATF практично всіх брендів зберігають свої властивості в'язкості в середньому до мінус 42-47°С. Тому даже мінус 20°С це звичайна справа для трансмісійної рідини. Можу припустити, що в алгоритм роботи АКПП втручається "мозок" машини, отримуючи дані від системи ABS та Stability Control. Можливо передача спеціально утримується комп'ютером на нижчих значеннях, щоб забезпечити стабільніше керування на льоду. Версія сумнівна, але цілком імовірна. Зимова дорога в такі моменти, коли коробка тримає нижчу передачу, дуже слизька. Відчувається як машина "плаває" по накатаному льоду і злегка виляє як риба, проте чітко тримає траєкторію. Ауді з її Quattro вміє це робити фантастично добре, на відміну від моїх GMC і Jeep, які хоч і теж повнопривідні на чесних механічних диференціалах, але на льоду поводяться як та сама корова на льоду. Абсолютно не передбачувані у поведінці та вимагають обережності в маніпуляціях кермом та педалями. 

Бувають такі дні і навіть тижні, коли на вулиці мінус 45°С і тоді вже не обійтися без так званого "вінтерайзингу". Це дообладнання машини електричним обігрівом піддону двигуна, блока циліндрів та акумулятора. Іноді (але рідко) встановлювали на піддон коробки. Це стандартна опція, яка за умовчанням робиться всіма дилерами як передпродажна підготовка та входить у вартість автомобіля. Зазвичай це додаткові 250-350 доларів до ціни машини. По всьому штату скрізь у місті на всіх паркінгах, біля магазинів, офісів, ресторанів, спорткомплексів, підприємств загалом скрізь, стоять стовпчики з розетками 110 вольт, куди можна підключитися і не дати машині загинути від холоду. Це безкоштовно та загальнодоступно. Головне мати із собою шнур подовжувач. Фактично дообладнання машини "вінтерайзингом" є дообладнання нагрівальним елементом у герметичній силіконовій оболонці, який приклеюється на піддон, а в блок двигуна вкручується "кип'ятильник", який гріє антифриз і той сам по собі циркулює по системі. Ось і весь "вінтерайзинг".

Європейський метод обігріву за допомогою Webasto та їх аналогів у США чомусь не прижився та не використовується.

Звичайно не зайвим буде накрити двигун утеплювачем.

Не знаю, наскільки це ефективно, але я накриваю.

Ще мені здається (але не впевнений), що трохи змінюється низькочастотний звук від працюючого двигуна, який ледве чутний в салоні. Здається, що тональність звуку стає нижчою. Можливо через те, що подушки двигуна гідравлічні і через холод вони стають більш жорсткими і інакше транслюють звук по кузову. Хоча, можливо, це тільки здається. Ефект плацебо. Я чомусь у сильні морози за кермом починаю насторожуватись, прислухатися до кожного звуку і підсвідомо чекати, що машина підкине мені якусь неприємність. І кожен раз заїжджаючи в теплий гараж після поїздки полегшено видихаю і дякую машині, що витримала і не підвела.

Ну і особливий привіт тому, хто колись вирішив, що шкіряні сидіння це "лакшері" і це круто, але ця людина явно мала чи має дупу обтягнуту шкірою бегемота. Шкіра на сидіннях чи "еко-шкіра" (в совке це звали дерматин і обтягували цім табуретки) це найгірше, що може бути в автомобілі. І не важливо, де ти живеш. На Алясці, в Техасі чи в Україні. У будь-якому випадку це знущання з людини. Взимку на ці сидіння неможливо сісти без обмороження дупи протягом перших трьох хвилин, і не відчувати себе пінгвіном на крижині, поки не настане  порятунок від дупогріву, включеному на максимум. А влітку шкіряне сидіння це найкращий метод стати почесним вождем зграї орангутанів із найчервонішою дупою у прайді. І жодна вентиляція сидіння не допоможе. Збоченці, поверніть людям старі добрі велюрові салони! Поверніть мені можливість вибрати крісла, які були у мене 25 років тому в Мазді 626. Коли вже до вас дійде, що той велюровий матеріал крісел був у тисячу разів якісніший, практичніший, презентабельніший і виглядав шикарніше, ніж ваш дерматин і шкіра мертвого козла. Не важливо яким гламурним словом ви це називаєте, Nappa, Dacota чи Monza. Ваші катівни крісла в усі пори року у користувачів покриті чимось рятуючим від ваших довбаних лакшері дизайнів.

Ок. Добре добре. Це був безглуздий крик душі в порожнечу. Я знаю, що ви безсумнівно любите свої преміум стайл крісла, а я нічого не розумію про шлях до успіху. Усім добра. 

Реклама

Знижка 10% за промокодом!