"Як я провів літо" або до оснащення кросівка та наступні випробування

Врахувавши попередній досвід і подумуючі над наступними поїздками потихеньку почав доукомплектовувати Фіат необхідними допами. Для початку - кріплення багажніка на кришу і сам багажнік.

 Пару трапіків і повноцінну запаску з такою ж резиною, як і основна, рейковий домкрат.

На багажнік зразу змонтував стаціонарні кріплення для запаски, трапіків і лопати. Домкрат планую розмістити ззаду машини на бампері, але це в процесі реалізації, поки він катається також на багажніку. Лебідку також при нагоді придбав, але її встановлення то окрема тема, тому в цю подорож відправилися без неї.

І так, рік тому я був вже на "Вежі пам'яті", що на Самбірщині і планував піднятися туди Фіатом. Запланували виїзд на певний день, також адреналіну додало те, що пішли рясні дощі і було дуже цікаво, чи справиться Фіат з дорогою, бо на маршруті було пару болотяних місць навіть в суху погоду і крутий глиняний підйом. В суху погоду проблем би не було, а після дощів - це був серйозний виклик.
Кам'янистий підйом подолали без проблем, болото проскочили також, підйом по розкислій глині був найважчим, але і тут завдяки резині і вузькій колії Фіат потихеньку викарабкався на верх.

Піднятися - то пів справи, а вот спуститися іноді буває важче:) 

На мокрій глині машина майже не керована, ще й в тому болоті, яке проскочили без проблем їдучі до вежі, дорогою назад засіли по самі пороги.

Вирвали машину за хвилин двадцять за допомогою рейкового домкрата і вже по трапіках переїхали болото.

В принципі прохідністю Фіата я задоволений. Єдиний мінус на який треба вважати - це кліренс. Не міжосьові чи міжколісні блокування, а кліренс. Завдяки невеликій вазі він просто пливе по болоту, але якщо зупиняється, то просто заривається і при спробі рушити сідає на пузо. Але вдосконаленню немає меж...

Реклама

10% відсотків знижка!