Suzuki Grasstracker 250 Big Boy (Grasstracker)

Маслосрач) Yuko vs Shell

Ітак, вже є трохи статистики, щоб робити певні висновки.

З появою ЮБРіка почалися експеременти з маслом. Бо божественна мотюлька і по ціні божественна (але олійка таки шикарна, цього не відняти), трохи "не в коня корм". А тут ще і відгуки про нормальні автошні масла, які підходять для "мокрого" зчеплення. Ну і один літр в картері також підштовхує до експерементів - якщо щось піде не так, злити непідходяще і залити інше проблему не складає. Ямаховський мануал каже міняти масло кожні 3ткм, але катаючить по лісам-полям, я міняв кожну тисячу. В хід йшло все, що було під рукою. І мотомасла (та ж мотюлька, ельф, зік ще там щось), і автомасла (залишок тотала від попередньої машини, залишок петро-канада від приятеля, ще там шось...). З жодним не було ніяких проблем, але за тисячу кілометрів їх і не повинно бути. 

Згодом зупинився на Shell Helix HX7 10W40 як на самому оптимальному, а з повномасштабним вторгненням кацапні перейшов на інтервали 2500км (бо в ліси було нізя, в поля стрьомно, та і в інший офроуд не тягнуло). Заливши літр (це ближче до верхньої мітки маслощупа), рівень за 2500км ніколи не доходив до нижньої мітки. В двигуні чисто і красиво. Що ще треба? Хіба шо експерементів))

Про досвід з Vira я вже писав - він був не зовсім вдалий. Але негативний результат - це теж результат. А тут ще з'явився Grasstracker, в якому треба було поміняти масло (що там залите - таємниця, хоча воно і було чисте). Вирішив спробувати ще один Український бренд - YUKO, а саме напівсиньку Dynamic 10W40 в якості "промивочного". Паралельно ще робив ремонт Віражці - туди теж як "промивку" залив юко.

За тисячу км на Сузукі рівень впав з верхньої мітки до нижньої (а це -300мл, трохи дофіга), на наступній заміні відкатав 3ткм - підливав 3 рази по 100мл. Тобто сумарно масла під'їло 600мл - що при об'ємі 1.4л дуже дофіга. У Віражку (в якій бовтається 3.2л) за (майже) 3000км я теж підлив 2 рази по 150мл, і зараз при утрішньому прогріві загорається лампочка рівня (хоча у віконці до запуску рівень тримається нижньої мітки). При цьому Petro-Canada Duron 15W40 за 5ткм у Віражку я зазвичай підливав раз, 100-150мл, більше для того, щоб лампочка рівня не робила нєрви на холодному двигуні.

Тобто, як і у випадку з Віра - напівсинька Юко теж не для (форсованих і не дуже) воздушок, тепловий режим там 130-140°С (на відміну від 105-110 у водянок, і по відгукам, в автошних двигунах воно ходить нормально).

А повернувшись в Грастрекері до Shell, за 3000км, рівень з верхньої мітки оглядового віконця (1.4л) не впав за нижнью мітку (спеціально переміряв, це 1.1л) - результат достойний.

Тому, повертаюсь знову до Shell. Yuko, хоч і коштує вдвічі дешевше, проте якість шела на голову вища, і варта цієї переплати. Двигун Юбра був в середині чистим і красивим, ніяких відкладень в потаємних місцях не було.

Можливо ще трохи поексперементую. Хочеться спробувати Yuko Syntetic 5W40 - результати "гаражної прожарки" достойні, але там вартість вже підбирається до Шелу...

Реклама
Знижка 10% за промокодом!
Опубліковано: 28 жовтня 10:05
0 0 0

Коментарі

Щоб залишати коментарі, потрібно авторизуватись.