Що ж, всім привіт!
Прийшов час розпочати нову історію даного автомобіля. Наразі ми з ним вже провели деякий час, і навіть зробили деякі роботи. Автомобіль приносить море задоволення, а також багато тривог. Але з усім по порядку.
Отож 19 липня, день купівлі авто. Хоча, почнемо певно ще до цієї дати.
Протягом якогось періоду, як кожен поважаючий себе автомобіліст, шукав та спостерігав за варіантами на, всім нам відомому, сайті Авторіа. Придивлявся до задньопривідних автомобілів старої епохи, і так як таких авто в мене ще не було - було цікаво спробувати, що це може дати нам (мені). В перспективі трохи веселощів в осінньо-зимовий період. А також "трохи веселощів" в плані ремонту та осблуговування, оскільки бюджет був обмежений на такого роду авантюру, а низька ціна, це майже завжди проблемні моменти.
І ось одного вечора я побачив саме це авто, по бюджету воно було трохи більше ніж запланований, але авто успішно перейшло у розділ вподобаних і потрапило під пильне спостереження за зміною ціни. І як часто може бути з такими авто, мало хто готовий наважитись на придбання, тому ціна опустилась один раз, потім ще раз, і аж до тих пір поки не стала привабливою для мене. Тоді й було вирішено звʼязатись із власником та розпитати про її стан і остаточну ціну. Вимоги до авто були мінімальні, якщо воно на ходу, то питання стояло чи зможу я на ньому доїхати додому. На той момент це все, що мене цікавило. І після запевнянь попереднього власника, що все буде добре і дорогу вона подолає без проблем, я почав думати про те як і коли її забрати.
Далі під час клубної зустрічі власників Вольво в Чернівцях, я озвучив дану ідею з основним блокером по реалізації, що я не знаю як мені забрати ту машину. На що мене підтримали і навіть запропонували допомогу. За що окрема подяка @AndSSS, адже саме він став другим водієм і допоміг з перегоном 940 додому. Таким чином, часково жарт, а частково не жарт став реальністю, і власне 19 липня ми вирушили зранку в м. Хмельницький для того щоб забрати авто.
@AndSSS" border="0" />
Огляд авто зайняв небагато часу, перевірили основні рідини і приступили до пуску двигуна, а далі вже дивитись, що їй бракує технічно і чи справді зможемо поїхати нею додому. Рідини були на місці, акум підключений, але старту авто так і не відбулось після прокручування ключа в замку запалювання. Як виявили пізніше відвалився контакт на стартер з реле. Ставимо на місце, пробуємо і вуаля, двигун запускається, при чому без проблем і ми чуємо звук вихлопу, точніше страшенний рев двигуна, адже частина випускної системи прогоріла саме в районі "біля водія" і звук двигуна просто в салоні. За кілька секунд глушимо, щоб не тривожити жителів будинку під який авто стояло. Далі розрахунок і дорога додому.

Дорога була дуже довга і "ГОЛОСНА", по приїзду додому думав, що залишок слуху мінімальний, почав переживати, чи не залишусь глухим після такої поїздки. Але мушу віддати належне, авто доїхало своїм ходом, всі рідини залишились на місці за 200км дороги.
І як на мене це вже непоганий старт. Є одразу список речей, які треба зробити, як от підварити вихлоп :) І є надія, що далі буде багато цікавого.

Всім подяка хто дочитав, вийшло трохи більше літер ніж я очікував. Але емоцією все ж хотілось поділитись :)
П.с. в наступному пості буде ще трохи цікавого, що сталось в день купівлі авто, тож підписуйтесь; хто підписаний, залишайтесь з нами, сподіваюсь буде цікаво.
Тому власне, скільки людей, стільки і смаків 🙂