2 тижні тому. П'ятниця, після обіду, гарний теплий день, відгул. З'їздили з донькою в лікарню (закрити лікарняний), заїхали пообідали. Настрій гарний, самопочуття гарне. Попереду 3 години до смеркання, швиденько стрибаю на мот трохи проїатись.
Години через півтори я починаю відчувати "щось не так". Хто катає мот - знає, що це така собі точка нестабільності, постійний пошук рівноваги, навіть по ідеальному асфальту. Ти з мотоциклом єдине ціле, іде постійний двосторонній зв'язок, як від тебе до мотоцикла, так і від мотоцикла до тебе. І от я розумію, що не відчуваю мотоцикл, не відчуваю того потоку від нього до мене. Зупинився, пройшовся. Тіло наче ватне, в голові тирса, з вестибюляркою щось не те. Хоча нічого не болить. Перша думка - якийсь упадок сил, або тиск знизився.
Їхати в такому стані просто небезпечно, а до дому більше сотні км. Якось доповз до крупного села (колишній райцентр), знайшов аптеку. Попросився поміряти тиск. Мій звичайний - 110/70 (і зранку було невеличке обстеження, наміряли саме його). А тут бачу 145/80, декілька раз поміряв - от і розумію, чому почуваюсь дивно, і пульс сотка.
Аптекар пропонує або укол, або таблетку - ок, спочатку таблетка. Дала якусь копійчану пластинку за 9грн - під мої симптоми. Питаю, як скоро подіє - хвилин 30. Ну ок, почекаю. В думках вже шукати якийсь готельчик/мотельчик/номер щоб переночувати (село велике і місця туристичні), дивлюсь гугль - їх вистачає. Дзвоню дружині, пояснюю де я і що мені погано.
Почекав 20 хв, міряю тиск - 125/80, вже почуваюсь трохи (але як раз трохи) краще. Через 10хв - ті самі 125, але хоч не "лечу кудись". На дворі сонечко як раз вже сідає...
Приймаю рішення їхати додому, мот вже хоч трохи відчувати став. Ще раз дзвінок дружині, і поїхав. На заправці ще один дзвінок, так потихеньку (60-70кмч) доповз додому.
Дружина каже, що пора вже обзаводитися автоматичним тонометром (є звичайний і я ним вмію користуватись, але самому собі міряти незручно). Начальниця - "то вже старість і треба себе берегти" :) Але ніфіга то не старість!)) Але пару тих таблеток до рюкзака закинув...
А як з м'язами справа? Серце - не єдиний кров'яний мотор, та воно і не прокачає крізь усі тоненькі капіляри, тут тонус і здоров'я м'язів відіграє важливу роль.
Нам просто необхідні силові тренування. Без фанатизму, не щоб накачатись, але щоб бути в тонусі. Це взагалі база здоров'я - силові тренування, науково доведено.
Не біг, не плавання, не прогулянки, не розтяжка, їх можна теж, але основа - тренажерка. Якщо немає спортивного досвіду - перший час під контролем хорошого тренера, щоб не нашкодити собі.
Про старість - рано ще :)
Останнім часом багато всього накопилося, от і вистрелило.