31 серпня, знаєте, такий день, коли у тебе є діти, що трохи зазвичай напруження є у повітрі. Бо завтра дітей здамо у школу, і буде трохи більше вільного часу.
Виїхали собі тихенько з дачі, і додому, збиратись у школу.
Але машина вирішила по іншому. Тільки виходжу на вже відносно швидку трасу, даю розгін до 100, пару хвилин їду - і тут хлоп, ми глохнемо.
Ну думаю, срака. Ремінь грм. Його пробіг приблизно 80 000. Малувато, але буває. Ото качусь собі тихенько по краю, благо дорога трохи на спуск, докатуюсь до такої ось зупинки.
Поки включається мобілка з FAPом, оглядаю, що можна зверху - але нічого не бачу.

Дивимось в діагностику - бачу помилку по датчику КВ. Вже легше, помер падлюка. Неприємно, але не смертельно.
Скидаю помилку - машина заводиться. Вже цікавіше. Але їхати відмовляється. Тільки даю трохи обертів - починає збоїти і глохнути.
Ну й ладно, значить треба дістатись до датчика і подивитись на нього. Робити там на місці немає чим, треба тягнутись додому.
Родину відправляю на маршрутці додому, набираю сусіда з дачі, який має їхати теж в моєму напрямку, і який погоджується дотягнути мене додому.
Через пару годин мене притягнули в гараж, і все. Розбиратись буду на наступний день.