Подорож, ТО і просто так

Слава українцям!
Давно не було дописів, тож вирішив трошки написати про останні події.
Пройшов ТО 85000 без проблем, колодки ще рідні, що приємно дивує, по гарантії замінена гальмівна скоба, яка знову запіщала (вже 3 раз поміняли). Тут нічого цікавого. А про подорож з перетином кордону буде далі.

Отже, основною задачею для мене та дружини на це літо було вивезти діточок на море, бо вони його з 2022 року не бачили, а дуже просили та дууууже хотіли. Одразу вирішили, що це має бути десь за кордоном, бо хотілося, щоб діти пригадали життя без тривог, коридорів та підвалів і якісно відпочили. 

Маючи вже певний досвід по перетину кордону в особливий період, то поділюся, може комусь буде корисно.

Я подзвонив в ДПСУ і дізнався, що потрібно для перетину кордону заброньованій особі і отримав чітке роз'яснення (перелік наступний: дозвіл від керівника на перетин кордону під час відпустки + довідку з місця роботи + витяг з наказу про відпустку + копію наказу про відпустку + витяг з РЕЗЕРВУ все робив за день-два до поїздки), зібрав всі документи і був готовий до поїздки (все одно було трохи страшнувато, бо історій, коли не випускають дуже багато, але забігаючи уперед скажу, що все пройшло спокійно і проблем не було).
Через роботу мою та дружини спланувати все було дуже важко, але з робочими моментами ми впоралися і на початку серпня у нас намалювалася подорож. На всю організацію був всього тиждень, і, як виявилося, за такий короткий час знайти за адекватні гроші те, щоб всіх влаштовувало, підв'язати до потрібних дат, квитків, літаків і т.д. це дуже складна задача, а ще ж, бліна,  серпень - гарячий сезон, то ця задача перетворилася у ту, яку виконати неможливо, або треба було мати шалений бюджет, на який ми не розраховували.
Отже, всі варіанти звелися до подорожі автомобілем до Болгарії, для відпочинку обрали готель  Melia Grand Hermitage (класний готель, неймовірна кухня, теплюче море, але людей тьма-тмуща)

Подробиці відпочинку, готелю, моря, пляжу я описувати не буду, бо це був звичайний готельний відпочинок, але, скажу, що це все дуже не звично, мов інший світ, де є нормальне життя...
Але раджу діточок попередити та підготувати до того факту, що вибухи це не тільки про небезпеку та війну, що піротехніка може бути для свят і дарувати позитивні емоції, і в мирному світі запускають салюти, і що це не страшно, бо ми цей факт не врахували та наш син (11 років) дуже злякався, плакав, намагався сховатися і так було декілька разів, поки трохи не звик, бо салюти в курортних містах запускають майже щодня і по декілька разів.

Підготовка до подорожі:

Зробили страховку здоров'я (онлайн), Зелену картку (онлайн), купив Евро комплект в автівку в Епіцентрі, також купив Румунську та Болгарську віньєтки (все онлайн), все максимально просто, ааааа ніііі, ще зробив МСТО (сертифікат міжнародного тех.огляду ТЗ) - на кордоні його питають, тож нехтувати цим пунктом не варто, дається він на 2 роки. Чув, що є певні лозейки в законадавстві ЄС, коли його не треба, і, що можна там щось довести на кордоні, але треба знати гарно англійську мову чи мову країни в яку в'їжджаєте та, звісно, законодавство в цій галузі, але відсутність проблем і впевненість дорожче за вартість МСТО у 2000 грн. Бачив, як автівки розвертали і не пускали, тож мене це гарантовано оминуло.
Також було питання знімати тонування передніх вікон чи ні, я не зняв, на кордоні просто вікна опустив і все пройшло добре, в Румунії та Болгарії жодного разу ніхто ніде не зупинив, пару разів проїжджали якісь пости, але швидкість там мінімальна і я теж опускав вікна, тож з цим питанням мені пощастило, хоча є історії, коли люди на митницях здирають плівки...., тут як повезе.

Маршрут туди:
Полтава (виїзд в обід)-Київ-Житомир-Чернівецька область (увечері)- ночівля біля кордону, на ранок перетин кордону через КПП Дяківці-Раковат (бо він не основний і не дуже завантажений)-Бухарест (просто погуляти увечері та переночувати)-Варна-Золоті Піски.

Румунські дороги це просто жах, вони то наче і норм, але все дуже вузько, багато доріг взагалі без узбіч, тож тягнучок дуже багато, постійно з міста в місто з села в село, гужовий транспорт на дорогах зустрічається доволі часто в невеличких населених пунктах, в цілому їхати по цим дорогам дуже напряжно і це сильно вимотує...
В Бухарест приїхали під вечір, заселилися в готель недалеко від центру та пішли гуляти, дуже красиво, та незвично, бо місто живе вночі, що для наших міст є нетиповим станом вже більше 3,5 років(((

У підсумку весь шлях склав 1720 км, 24 з хвостиком години в автівці, кордон 40-50 хв (Україна і Румунія), переїзд через платний міст на кордоні Румунія-Болгарія зайняв десь 2 години, бо його ремонтують і перекривають рух по одній смузі, тож класика жанру ремонту завантажених шляхів тут не відрізняється від нашого підходу))) дві ночівлі, прогулянка по нічному Бухаресту, і от воно морееееее і сльози щастя дітей дружини, і неймовірних 7 днів відпочинку...

Світлини виставляти не буду, бо цей допис більше про досвід, а не про гарне море і затишний готель, хоча я ніколи не міг подумати, що щоб спокійно та вільно поплавати у нашому Чорному морі треба буде 3 дні до нього добиратися, от вже ця клята війна..... але є як є, на жаль.
В Болгарії теж не особо все гарно з якістю доріг, вони не погані, але може то мене так навігатор повів, не знаю...
УВАГА! в Румунії паливо дорожче, тож я виїжджав з повним баком з України, заправився аж вже в Болгарії (вартість як у нас+/- 64 грн 95) і потім вже заправився в Україні.

Маршрут назад:

Додому вирішили їхати через паром в Орлівці-Умань (там ночівля, зранку прогулянка Уманським парком) - Київ-Полтава

1357 км і 15 годин дороги - так значно швидше, бо по трасі Одеса-Київ-Полтава їхати можна доволі швидко, тож і витрата палива у мене відповідна до мого темпу. 

Я спочатку теж хотів їхати через Орлівку, бо так коротше, але начитався, що люди там стоять по 6 годин, тож змінив маршрут через захід і відповідно самі собі придумали заїзд в Бухарест (його в принципі можна оминути), але поспілкувавшись на поромі з людьми, то з'ясував, що, в принципі, там зазвичай все доволі швидко, максимум 2 години. Наш перетин кордону Румунія-Дунай-Україна зайняв десь годину з хвостиком, але з них біля 20 хв зайняло оформлення мого перцевого балончика, який валявся в підлокітнику, і який виявили митники, я просто про нього забув, тож не рекомендую мати такий засіб в автівці на кордоні ;-).
Бродяга відпрацював на 100%, але у дітей виникло питання, щодо нахилу спинок другого ряду, ще б хоч трошки, хоч 7-10 градусів і спати було б значно їм зручніше, я також думав, що через проблеми зі спиною буде мені не дуже, але, на диво, все норм, від дороги втомився, але сили ще залишалися і спина не боліла. 
Отака історія.
Всім скорішого миру і всього доброго.
ГЕРОЯМ СЛАВА!

Реклама

10% відсотків знижка!