Мобільний додаток
Ще більше зручності! Миттєві сповіщення про всі актуальні події вашого профілю!
Привіт друзяки!
Сьогодні в мене просто ударний настрій, вирішив заповнити, якщо не всі, то більшість прогалин. І після запису про перебірку ходової одразу вирішив дописати (а точніше переписати) чернетку про гуму.
Отже, виїхавши зі СТО після перебірки ходової, поїхав я на розвал/сходження. І, оскільки на вулиці було ще досить холодно й часу вистачало, вирішив спокійно підібрати хорошу гуму собі на Авечку та батькові на Renault Sandero 2.
Основні критерії були такі:
Середня ціна (дешеве не хотілося, бо все ж таки це 4 основні точки, від зчеплення з якими залежить моя безпека на дорозі).
Міцна боковина (з нашими дорогами, думаю, все зрозуміло).
Хороше зчеплення й прогнозована поведінка на мокрій дорозі.
Зносостійкість (Michelin Pilot Sport зі своїм зацепом, але швидким зносом мені був не потрібен, бо не на дволітровій турбі ганяємо).
Довго вибирав між кількома брендами (Nokian, Debica, Gislaved, Kumho).
У підсумку вирішив спробувати так звані дочірні підприємства GoodYear (Debica) та Continental (Gislaved). Вибір був непростий, бо за потрібними характеристиками обидва бренди дуже близькі. За твердженням різних інтернет-джерел, обидва роблять гуму на потужностях і за технологіями материнських компаній. Але остаточний вибір зробив за дуже простим принципом — наявність двох комплектів потрібних мені розмірів недалеко від дому, щоб одним махом забрати все. Такими й виявилися комплекти Gislaved Ultra Speed 2.
Батькові дісталася розмірність 185/65R15, а собі я вирішив поекспериментувати й на свої J6 «тапки» натягнути трохи нестандартну гуму для Aveo — 195/55R15.
За відгуками:
У батька все стандартно: їде, тихо, тримає дорогу, на ґрунтовці після легкого дощу стабільна й не тягає. Залік від батька в мою скарбничку 🙂
А от у мене одразу виникла трохи дивна історія. Якщо хто пам’ятає, на зиму я брав 185/60R15, а літо вийшло нетиповим. Що дивного? Спочатку після «переобування» машина трохи рискала, я навіть засмутився, але потім, після кількох поїздок, усе стало на свої місця — і машина пішла як танк. Чесно, такого зацепу й держака в поворотах я в принципі не очікував. Я навіть почав часом достатньо агресивно рулити, провокуючи машинку й шукаючи межу зчеплення. Раніше стало шкода машинку, ніж я її зірвав в знос 🙂 Усі експерименти були тільки на сухому асфальті.
Але найголовніше — моя ідея вдалася на 101%! Машина стала дуже слухняною й керованою, при цьому на трасі трохи менше реагує на рискання від бокового вітру чи повітряного потоку від фур. А асиметричний малюнок протектора обіцяє стабільність на мокрій дорозі та при можливому акваплануванні (якщо сам факт аквапланування можна назвати стабільністю, не дай Боже комусь ловити цей ефект).
Підсумок — гумою дуже задоволений, подивимося ще на зносостійкість.
З нюансів: гума трохи випирає з боків і фактично прикрила трохи стирчачі ковпаки. Ну й загалом, на фото видно — машина стала виглядати брутальніше 🙂
А, так, хотів додати в пост ще й враження від зимової гуми — Nokian Nordman RS2. Вона виявилася досить прохідною у снігу, і їздити на ній було впевнено й навіть подекуди весело, особливо у снігопади.
Висновок: купуйте нову гуму, катайте 2–3 сезони й міняйте на нову. Стару, якщо вона ще в хорошому стані, без проблем можна продати за пів ціни, а то й дорожче. І повірте, вартість експлуатації гуми в сезон у вас буде такою ж, якби ви її юзали весь цикл життя, тільки їздитимете ви весь час на свіжій класній гумі. Не допускайте ситуації, як у мене торік, коли лише реакція й супутні фактори запобігли ДТП, яке могло статися через погану гуму.
Всім добра!✌
