Ну що можна сказати. Авечка — робоча конячка, яка тьху-тьху-тьху жодного разу не підводила.
Коли постало питання заміни попередньої Авешки T200, дружина придивилася симпатичну свіженьку машинку, яка привертала увагу й так і просилася, щоб на ній прокататися 🙂 Взагалі, оскільки я тоді в автотемі розумів небагато, взяли знайомого й поїхали дивитися. Перше враження було — ВАУ! Чудовий колір, прекрасний стан, реальний пробіг, нічого не люфтить, не гримить. Недовго думаючи — трохи поторгувалися й поїхали переоформлювати.
Дружина була щаслива. Ще б пак — машинка свіжа, яскрава, чутлива в керуванні.

Була куплена у 2013 році з пробігом близько 27 тис. км. Попередній власник встановив:
— двосторонню сигналізацію з доводчиками склопідйомників,
— тонування,
— зробив антикор днища,
— зимовий комплект гуми,
— непогану 1DIN магнітолу.

Після покупки я додав кілька допів:
— гумовий килимок у багажник,
— ГБО у 2016 році,
— підігрів передніх сидінь (Ємеля УК2) з регулюванням,
— другий комплект килимків (гумових, на зиму),
— комплект чохлів у колір рідних сидінь.

Історія в бортжурналі нажаль неповна, бо з 22го року не було часу цим займатися. Профіль авто портував сюди, щоб не загубити.

На даний момент пробіг 117 тис. км. Так що, хто б що не казав — можна на єдиному сімейному авто намотувати по 10 тис. на рік 🙂
Після придбання сімейного авто «Ельки» собі забрав Авечку. Зараз виставив її на продаж в зв'язку з придбанням Реніка.