Греція, Сітонія: Евротріп на 4000км родиною на Альфі - коли після Болгарії повірив у себе.

     Бортовий журнал про мою Альфу став не особливо цікавий. Оскільки я на ній просто їжджу і замінюю рідини, і на щастя з нею більше нічого не відбувається хоч пробіг вже досить великий,  в КІА Спортаж я вже мав поломки на цьому пробігу. Всі творчі ідеї і гаражні дні я реалізовую/ламаю в Мустангу. Тому витрачати час на написання постів в стилі я помив машину або мені замінили мастило в двигуні та роздатці з коробкою за ХХХХ грн я не бачу жодного сенсу.  
     Після появи в мене Мустанга Альфа використовуються в 90% випадків як сімейна або робоче авто для дальніх поїздок. І вона при цьому накатує теж багато, бо шось у мене останній рік пробіг наче в таксиста на мінімалках.   Тому цей пост в журналі буде про черговий сімейний роадтріп. 

     Цьогорічну відпустку я розбив на 2 частини - щоб використати коли є вільний час в робочому графіку. Попередній пост я писав як я з'їздив в Болгарію.  Після цієї подорожі яка далась мені та родині на ізі я повірив у себе і вирішив поїхати в Грецію.   Маршрут в нас як завжди йде через Чернівці, бо там зупиняємось на день у тещі. Саме тому я обрав напрям Греція, а не скажімо Хорватія.   
    Цього разу я знову обирав місце для відпочинку своїм улюбленим способом - за допомогою гугл карт, гуглфото та стрітвью.  Обрав дуже приємну бухту в Сітонії, яка в реальності виглядала так само казково як і на фото.   Цього разу брали не оллінклюзів, бо для Греції це не характерно, а там де є то ціни х2 міннімум від Болгарії.   І оскільки я не фанат їсти і взагалі на дієті, то за допомогою букінга забронювали апартаменти. 
     

    0 етап - Підготовка. Альфа завжди готова, про неї немає сенсу чого розповідати. Єдине що поклав у багажник 2 спрея для заклейки шин при проколі, бо подумав що у випадку якщо пробью колесо і десь знайду шиномонтаж по маршруту то це буде коштувати мені 100500 євро. А ці спреї наче дуже непогані по відгукам знайомих.
Ну і також оскільки їжі там не буде то вирішили з дружиною максимально затаритись консервами і подібним що не псується в дорозі і по правилам можна завозити в ЄС. Але можна було так серйозно не таритись, оскільки в Лідлі все є і ціни +- такі самі як і в нас. Зате зекономили час у відпустці.  Маршрут заздалегідь будував в Гугл картах від АЗС до АЗС, вказуючи їх досить велику кількість десь кожні 200 км, щоб вночі не напрягати мозок і не думати де мені зупинитись і не шукати десь на узбіччі в картах.  І купив додатково ще кріплення для телефону, в яке поставив старий телефон з Вейзом, щоб бути в курсі по камерех та поліції. Ідея досить зручна, і мені таке комбо сподобалось, бо на основній аудіосистемі грає музика, а телефон додатковий на кріпленні собі тихенько мене повідомляє про ситуацію на дорозі і не будить доньку, а не ті випадки, коли зробив трохи голосніше і диктор навігатора оре на все авто про якийсь поворот.

    1 етап Київ - Чернівці. Час у дорозі 6 годин. Цього разу виїхали ну дуже рано, скажімо так майже вночі, дорога була пуста, дитина спить. Автівок мало, і я вирішив не поспішати. І диво дивне - коли на дорозі мало трафіку, навіть зі швидкістю 100-120 км/год доїжджаш дуже швидко, при цьому маєш смішний(Для 280 к.с. турбобензина) розхід у 8,6 літри та і доїжджаєш дуже швидко.  Дорога легка, донька спала всі довольні. 
    2 етап Чернівці - Нікіті, Сітонія.  Час у дорозі 17 годин.  Виїхати ми вирішили о 18:00 після денного сну доньки, щоб їхати в ніч і вона спала і їй було легше. Я до цього тиждень тренувався збивав свій особистий графік і лягав о 3 ночі, щоб мені було легко їхати вночі.  Але виїхали ми в 19:00.  Кордон в Румунію ми на щастя і цього разу пролетіли швидесенько - десь до 1 годину, бо таки була невелика черга в 3 авто.  Але ця година ні про що коли я слухав страшилки від друзів про години в черзі на кордоні в Польщу.   А далі починається мінус - Румунські сільські дороги.  І оскільки Німці ще не встигли побудувати Румунам та Болгарам скрізь автобани/автомагістралі доводиться 70% шляху летіти по однополосках, а оскільки більшість рельєфу марштуру це не равнини а гірська/холмиста місцевість то то ця однополоска ще і петляє постійно.   Це саме кайф для пассажирів і виробникі пігулок від укачування.  
    Румунію я пролетів досить легко, переїжджали через міст дружби в Русе.  Він зараз в стані ремонту, і добре що їхали по ньому вночі і все не видно, бо це досить стрьомно він вузький і з однієї сторони полоси відсутній відбійник.  По бензину максимально економічно вигідно заправлятись в Україні та Болгарії, пролітати Румунію, далі заправлятись в Болгарії і на кордоні з Грецією заправлятись знову, а в самій Греції вже не заправлятись.  Але оскільки трафік в Болгарії та Румунії вночі досить сильний, то частіше доводилось газувати при обгонах, та і вцілому я тримав вищій темп щоб швидше доїхати і як результат звичайно ніяких 8,6 а вже під 11 розхід. І одного баку пролетіти Румунію не вистачає, або точніше так - може і вистачає, але для економії 200 грн на 20 литрах бензину я не хочу стати посеред румунського гірського перевалу без бензину вночі.  Тому я вирішив не ризикувати а підзаправитись в Румунії.
    Болгарія була теж досить легкою але накривати мене почало десь о 5 годині ранку, коли ми під'їжджали до Софії. Але НОН-СТОП це гарний енергетик, і однієї банки вистачало на 2 години бодьорості, тому я за поїздку їх випив 4.  Вцілому завдяки автоматичному світлу на Альфі мені було дуже легко їхати вночі. Ніколи не думав наскільки це зручна річ. Поставив на автоматичний режим і просто їдеш, а не треба кожен раз при зустрічній машині переключити ближній/дальній.   Біля Софії почалися вже автомагістралі, і оскільки почало світати я нарешті озернувся навкруги і побачив крутезні гірські пейзажі. Також мені дуже сподобались тонелі, таке до цього я бачив тільки в компьютерних іграх. Щодо заправок то як я і писав то бензин в Болгарії по ціні як в Україні, дешевше за Румунію та Грецію. Єдине що портить дорогами око - це заправки лукойл який спокійно собі працюють. 

 3 і останній етап - Греція. Від болгарії до Греції, Сітонії 4-5 годин по гарним автомагістралями, які збудував ЄС і 2 банки Нонстопа. Вже на Халкідіки почались гірські перевали, де Альфа показувала себе в максимально позитивній якості - я обганяв всіх хто там їхав пачками.  Керованість та потужність Альфи ідеальна, я вперше подумав що напевне для цивільної їзди все таки всесезонка може бути не супер, бо в деяких поворотах зачеп або був на грані або починав втрачатись.  З мінусів такого драйву - дитину стошнило, ну і Альфа почала перегріватись - майже постійно світилось 5 шкала в графіку температури охолоджувальної рідини. По перше навантаження, а по друге це вже день і температура наколишнього середовища стала високою.  Та і дружина була не в захваті від такої їзди хоч і наїлась таблеток від нудоти, і казала що я накатався на своєму симуляторі і їбанувся. Перегрів напевне мене і обмежував більш за все, не хотілося б щоб мої гірські гоночки довели до перегріву двигуна та кипіння охлаждайки.  Після того як в мене на Чайці закипів Мустанг в мене фобія.  Але що я  вирішив, то це навесні заміню охолоджувальну рідину в обох контурах і обо'язково зроблю мийку радіаторів.   Тому навалював, але і періодично їхав спокійно щоб дати охолонути  альфі.

 
    Нарешті десь об 11:00 ми приїхали в наше село і заброньований номер.  Емоції від побаченного все виправдалось і краще ніж на картинці. І в рази крисивіше ніж в Болгарії на узбережжі Чорного моря, хоч мені там також сподобалось.  Весь відпочинок пройшов чудово, жодного негативу. Куди не глянь скрізь краса.   Єдине що було важко - то це цінники в Лідлі виключно грецькою мовою, як і опис для великої кількості товару.  Тому іноді купували не те що треба.
   По втомі дорогою - то норстоп 4 банки діяв дуже бодро, тому в принципі я нормально без особливих складнощів провів за кермом 17 годин.  Ну все окрім мого травмованого хребта, він це не оцінив цей героїзм, і далі в мене весь відпочинок був на знеболювальних.  

   
   
   Дорога назад була набагато більш складною.  Може тому що я взяв редбул в лідлі замість Нонстопа в АТБ,  але далась вона набагато більш складно.  Останні 3-4 години доводилось і виходити з авто, і відживатись і вмиватись холодно водою бо вирубало, а Редбул не діяв.  Може напишу про зворотній шлях окремий пост. 

Реклама

Знижка 10% за промокодом!