3. Продовжуємо відновлюватись і перший виїзд (на мийку)

Продовжимо. 

Нагадаю, в якому стані була тяга. 

Для її зняття потрібна чергова спецприблуда BMW 83302287009, але на картринці в тісі був загадковий напис SW36. Підозріло схоже на Socket Wrench 36, ні? А платити 50 доларів за ключик на 36 мене б задушила жаба. Такі насадки під стандартний 1\2" продаються і по 500 грн, але є нюанс. І болгарка на фото - саме цей нюанс 😀Треба заважаючі частинки на кінцях підпилити.

Після тщатєльной доработкі напільніком (С) можна примірятись, чи вийде обманути тіс і зняти тягу без зняття ричага.

Виходить що можна, тому знімаємо стару тягу і готуємо нову. Ачівмент анлокед - перша неоригінальна запчастина.

Навіть можна підлізти з цифровим прибором😉

А от мастило і хомут були по наявності на АВТ, тому чому б і ні. Набиваємо мастилом все, що бачимо і натягуємо пильник, фіксуючи хомутом. Зажимати його - окремий вид гемору, бо місця замало😝

Далі міряємо виліт тяги на цілій стороні і плюс мінус виставляємо майбутнє колесо. 

Тепер колеса стоять рівно. На радощах затягаємо з моментом досі не протянуті болти ричага. Не дарма кажуть в тісі, що їх треба міняти - 2шт таки покинуло чат, прийшлось замовляти.

Нарешті з ходовкою все. Далі треба розібратись, чому підрамник трохи косить наліво.

Виймаємо, обміряємо. Діагоналі не співпадають.

А ще оце кріплення до лонжерону виглядає "трохи" пом'ятим. Намагання підрихтувати алюміній закінчились покупкою такого ж з розборки від Х1 Ф48 (внєзапно).

Після встановлення, сильно рівнішим підрамник не став. Більш того, додалося відхилення по вертикалі. 

Почали закрадатись найгірші підозри, тому в тісі були знайдені контрольні розміри, і терміново переміряні лонжерони вдоль, впоперек і по діагоналям. 

Все на місці, але підрамник не хоче вставати нормально. Значить потрібно глянути інше кріплення - і саме воно настільки пластично деформувалося, що тягнуло з собою підрамник на цілий сантиметр вгору. Вийшло трошки підрихтувати його, але зміщення самого підрамнику наліво приблизно на 2 см ще було присутнім. 

Фіксується він на 4 здоровенних болти, а тримає всього лиш радіатор і нижню губу бамперу. Тому було прийнято рішення делікатного масажу двометровим кутиком. Читачам пропонується на цьому моменті провести гімнастику шиї 😁

Після цього підрамник ідеально вирівнявся, а значить можна продовжити збірку.

Приїхали оригінальні радіатори, бо із замінників є тільки бІльший, а менший ніде не кроситься.

Отака от краса.

Збираємо в касету, вирізаємо картон для захисту і вкидаємо.

Далі треба спробувати підключити правильно всі фітинги, які були розібрані ще літом.

Також приїхав оригінальний антифриз в кількості 5х 1.5л пляшок. По тісу казали, що об'єм - 12л+ще пару літрів повинно бути для вакуумної заправки. 

Знову ж таки, прийшлось купити "оригінальну" приблуду з аліекспрес за 20 баксів. Бо тіс мінімум тричі попереджує, що заправляти "просто так" не можна (що в цілому логічно).

І був анексований на роботі 30л компресор на 1.1квт. Перевіряємо вакуум - тримає десь на -55 китайських папуг. Значить зібрати систему вийшло. Але тиск трохи замалий - вимагають 7 бар. Інший компресор не зміг нагнати навіть і -15 папуг, тому що маємо, те маємо.

Саму заливку детально не знімав, бо процес трохи відповідальний, і нагнавши повітря в ВВБ можна отримати проблем.

В двох словах - до приблуди чіпляється компресор, який через клапан Вентурі створює розрідження. Після цього треба перекрити краник подачі рідкого вакууму (с) і перемкнути вхід на відерце з антифризом. Перші 5л залетіли аж бігом. А от під час другої заправки десь після 2л тиск впав до нуля і бачок заповнився. Тобто в систему зайшло десь 7л, але ніяк не 12. Виходів два - зливати все і пробувати заправлятись ще раз, або продовжувати процедуру, долити ще 400 мл, як каже тіс і запустити прокачку через істу.

Вибираю другий варіант і в очікуванні виконання процедури бачу схему - в батареї є клапан...

Прийшлось читати ще раз, щоб побачити, що для повного зливу антифризу потрібно підключати вакуум до ВВБ, щоб відкрити клапан. 

Ну штош, будемо вважати, що літри 4 там має бути.

Тим часом всі помпи прогнались, процедура була запущена ще 3 рази і долилось ще 600мл антифризу.

Але дивним чином пічка не гріла гарячим от прям зовсім. Виявилось, що мінік зовсім не схожий на теслу і в нього є режим "запалювання". В ньому можна користуватись мультимедією, дмухати вентиляторами, підігрівати сидіння, але тепловий насос працювати не буде. Як і кондиціонер.

Витиснувши гальмо і натиснувши кнопку старт-стоп знову Жаба почала мене гріти одразу. Але з нюансом - прибираєш ногу з гальма і одразу вона переходить назад в режим АСС. WTF? Виявляється, що за логікою інженерів БМВ треба як мінімум, сидіти пристебнутим. Але їхати з відкритими дверима можна. Головне щоб пристебнутим 🤔
Добряче полаявшись на це і перевіривши з ями, що нічого не тече - можна переходити до (майже) фінальної збірки.

Ставимо новий оригінальний підкрилок замість трохи пошкодженого і нову накладку арки замість втраченої.

Нарешті можна було докрутити захист моторного відсіку. Також мінік проїхав перші півметра вглиб гаражу, бо яма більше не потрібна.

Також, нарешті можна було зібрати весь підкапотний пластик.

Тим часом, приїхали корпуси і скло фар. Звісно ж, оригіналу тут не буде - але аліекспрес тут здивував. Відмінностей в склі - нуль, корпуси - трошки гірше по литву - треба підрізати облой. В цілому ж, всі номерки і ідентифікатори на пластику присутні.

Тому приступаємо до дізасемблингу старих фар. Процес досить муторний - за вечір, якщо добряче замахатись, виходило розібрати одну фару. 

В процес були залучені дремель, турбозапальничка, викрутка і кусачки. В корпусі залишається сама лінза, блоки, проводка, а в склі - маска, яку треба обережно прогрівши відокремити.

Ось результат - навряд чи хтось незнаючий зрозуміє з першого разу, де тут оригінал, бо навіть наклейки на склі я також акуратно переніс. 

Тест показав те, що фари були розібрані коректно і все живе - тому можна везти їх до спеціаліста, який їх збере так, щоб вони не потіли в майбутньому.

Також почитав помилки, яких стало сильно менше, і був ще разок прокачаний антифриз істою (про всяк випадок). Підозрілих звуків нема, рівень не падає, тому тут вже тільки моніторити після виїзду.

А міні-виїзд вже відбувся сьогодні (уважний читач звісно вже помітив, що Жаба стоїть навпаки), бо треба було визначатись з майбутніми малярними роботами. Під час дефектовки я не помітив пошкодження від лівого дзеркала, яке якимось чином дістало до водійської дверки. Тому було вирішено добряче помити Жабу від американського пилу, щоб роздивитись фронт робіт.

Осьо, погнала своїм ходом. Їде, доречі, дуже приємно навіть по поганій дорозі і бруківці. Я очікував сильно меншого комфорту, особливо після бОбера на 245 шині з 50 профілем. Але на диво, зимовий неранфлет 205\45 виявився абсолютно ок.

Далі буде напевно ще одна серія про відновлення (сподіваюсь, остання) і калькуляція витрат. А там і до дооснащень недалеко 😉