Як завжди на jdm.retro.parts побачив оголошення.
На ходу, отже можна взяти не на довго поїздити.
Так почалася дивна історія, повна sunk cost fallacy.
Взагалі поїздка почалася з продажу москвича 412 в Житомирі. Ще на виїзді з Києва йому розірвало патрубок охолоджувальної рідини а я не взяв з собою звісно ж жодних інструментів, навіть мультитула щоб його вкоротити і прикрутити назад. Відступати було нікуди тому до Житомира я так і доїхав, доливаючи води на кожній заправці і набираючи з собою в каністри. Цей продаж був один з багатьох вдалих тому що в мінімальний мінус.
Далі план був швидко поїхати в Звягель сісти в нове mitsubishi і повернутися в Київ того ж дня.
Вийшло не зовсім так бо на кожному етапі подорожі я втрачав багато часу. На місці з'ясувалося що в автомобіля зіпсований вінець і для того щоб навіть спробувати завести треба вручну прокрутити колінвал в інше, не стандартне положення. Заправився, завівся і поїхав.
Замість термостата в машині був встановлений облуплений совковий трубний кульовий кран, тому вона або охолоджувалась більше ніж треба або нагрівалась, відрегулювати це можна було тільки зупинившись, очевидно. Сам двигун теж не виглядав цілком здоровим але принаймні віз мене і працював на гбо.
Гарне світло і гарний колір приборної панелі, загальний комфорт салону заспокоював і залишав сподівання що далі буде вдала поїздка.
На в'їзді в Житомир коли я зупинився на блокпосту машина заглохла і вже не хотіла заводитись, а вже була ніч.
Ночувати в Житомирі а зранку викликати евакуатор і залишити тредію на гаражах. Там пообіцяли подивитися до неї і поремонтувати коли буде час.
Часу не було десь до середини осені.
І 4 передачі