Трохи кромовського життя

Крома, як завжди, молоток. Їздить рідко, але мітко.

Привозить дерево на альтанку.

Возить пісок туда-сюда.

Возить дерева до місця висадки.

До стереотипного мужицького "успіху" в житті залишилось лиш знайти сенс цього самого життя.

Ганяє по лісі, виконуючи цікаві заїзди задом. Нічого не краду :) Земелька на всякі рослинки в горщиках.

Допомагає їсти мороженку на всяких виїздах.

І робити всякі кадри.

Зробили з нею один дальняк від нефіг дєлать - в Тульчин.

Сходили в Печері до Бугу.

І попили нуля в Сокільцях.

Сміття не моє.

Купив масла і фільтрів на наступну заміну, підсажу її на мурику.

Бо перед поїздкою в Тульчин виявилось, що щуп вже був коротковатий, а значить мій крунойл вона п'є тільки в путь.

Після заміни лямбди глобально ніц не змінилось в поведінці, але якось я зміг налаштувати ГБО. Воно, правда, так і пило кровушку, та і бензин теж. Шото непонятне відбувається з нею, що іноді хочеться тупо спалити і забути.

Але ладно. Так як Форд завис, а мені треба було в Умань, я погнав на Фіаті. Благо, не з лякливих, і подорожі на старій тачці не лякають від слова зовсім. Передаю привіт тим, хто в якості першої машини цілиться на тачки за 10-20-30к, а інше за машину в принципі не сприймають :)

Короче. Підняв капот для доливки масла, долив, закрив, все ок. 

Поїхав.

Став на UPG, хотів попити якоїсь кавуськи і заправитись газом, бо машина щось вже почала сильно дьоргатись і я подумав, що газ всьо.

Зупинився, а з-під капота валить дим, як ніби там Папу хтось вибрав. Нє, ну я знав, що в деяких сценаріях є масло на вихлопі, але ж не в таких масштабах. Був в шоках і злостях, що аж не фоткав, тому візуалізуйте.

Відкриваю я капот, згадуючи всі атеїстичні молитви, щоб воно не горіло і мене тут не п*здили, що стою біля бочки з газом. І прозріваю - масла дохуя! Скрізь!

Заправщик каже, мовляв, а кришка де?

А вона ось на телевізорі стоїть.... Сам собі дурачок, виходить. 

Купив 2 літра якогось дешмана і бігом втікати з заправки, бо масла настільки дохуя, що там вже триста квадратів плитки залило їм.

Став на виїзді на трасі долитись і знайшов там викрутку. Бонус+.

А чому дьоргалась? А бо в маслі всі роз'єми, свічні колодязі, трамплер, от тупо все.  

На характері якось доїхав, бо черпати гаряче масло, маючи лише пів пачки серветок - така собі історія.

Попробував обдзвонити всі мийки, всі, як завжди або зайняті, або не беруть трубку. Поїхав внаглу в якусь рандомну і там мене взяли.

Поки мився, ще набрався проблем з блокуванням рахунків за переказ на благодійність. До цього ще припаркував телефон екраном вниз в асфальт.

Двигун не був таким чистим і щасливим з часів Кучми. Сумнівів, що воно не поїде, не було - сюди ж якось доїхав.

Змінив локацію, отримав те, про що так довго мріяв і поїхав додому.

Отже, завівся, дьоргався-смикався, але знайшов, що якщо крутити в 3-3.5к, то не смикається. Так і їхав своїх консервативних 130 км/год.

По приїзду дуже сильно матюкався, аж настільки, що вирішив в моменті доколупатись до цих смикань і плавань обертів по синусоїді з бажанням заглохнути.

Відключив всі важливі фішечки, промив масло і емульсію, залив смазкою.

Розколупав коробку ДМРВ, там, звісно, воно все було в воді і якихось старих окислах (себто - не сьогоднішньої мийки наслідки). Вимакав, прочистив.

Зняв фішку з ДПДЗ і прозрів з того, що там воно ржаве і давно. Теж почистив.

Завів. Знов плюс-мінус те саме. Псіханув і пішов на ДМРВ крутити винт СО. Книжка пише його ставити або по обертам, або по показанням лябмди (які точно такі ж рандомні, як і до її заміни), тому я покрутив його що називається "на слух". І о чудо! Пройшло!

Тепер можна спробувати знову налаштувати ГБО, а також доколупатись до сраки по темі вольтів. Бо після реставрації мого багатострадального причіпа і перевода його на лед виявилось, що 10В недостатньо, щоб поворот на причепі блимав. Відповідно, машина, яка бралась під причіп, знову не може його тягати)) Яка ж грьобана класика.

Ціна питання 4500 UAH,