Сьогодні моє авто взяло участь в номінації Авто дня. Хоча я не живу життям для фейсбуку чи інстаграм, але в даній спільноті виявилося дуже приємно отримувати лайки та голоси (хоча насправді це не для мене, а для мого авто))). Зрештою всім дякую за свій голос у даній номінації, і навіть за кожне сердечко. Але цей допис не про це...
Ми сім'єю планували поїздку до Славська. Після зробленого планового ТО, я мав би сміло їхати й не переживати, але якесь неприємне відчуття мене непокоїло. Машина відчувалася якось не так, плавно набирала оберти, на обгін тяжко йшла, зрештою я ці відчуття списував на те, що машина сильно завантажена ніж зазвичай.
По приїзді до Славська на панелі з'явився спочатку чек системи вприску:
На другий день з'явився чек по сажовику:
Останній день дорогою до дому ми планували відвідати парк сучасної скульптури https://park3020.com/uk/.
Після прогулянки по парку, заїхали повечеряти поруч у місті Перемишляни. До Рівного лишалося орієнтовно 180 км, і я все-таки сподівався, що ми доїдемо спокійно до дому, після чого я звернуся на СТО.
Але виїхавши з Перемишлян, авто втратило тягу повністю. Я не міг їхати вже на 4-й передачі, потім на 3-й, і зрештою вже на перший горбочок ледве виїхав на 2-й передачі. Вийшовши з авто я почув з під двигуна сильний свист.
Стало зрозуміло, що далі їхати вже не можна. Першим що спало на думку - це дзвінок другу, можливо що підкаже. Але балакати можна довго, а діяти потрібно було вже. Бо вся сім'я застрягла в машині десь у полі ввечері у неділю. Другим що спало на думку - це відкрити google мапу і найти в місті Перемишляни СТО, зателефонувати і вмовити подивитися моє авто.
Зрештою перше сто, на яке я зателефонував підняли слухавку, вислухали мої пояснення і прохання подивитися, погодилися мене прийняти (попри те що це був вечір неділі). Розвернувши своє авто, мені лишилося проїхати назад 2 км до Перемишлян де мене вже чекав майстер.
В принципі проблема була уже наперед зрозуміла, що в мене забитий сажовик, але треба було щось зробити, щоб вже сім'я не ночувала в чужому місті і не викликати евакуатора, а якось доїхати додому, в чому мені цей майстер і допоміг. В результаті він мені від'єднав повністю глушник від випускного колектора. Також, я зрештою не зрозумів для чого, від'єднав фішку від насоса охолоджуючої рідини. І виглядало це все так:
Таким чином із звуком мотоцикла МТ-11 на прямотоці, і запахом вихлопу в салоні, як у старому "Ікарусі", ми зрештою доїхали до дому. А на мій сценік чекав ремонт, про що буде написано у наступному дописі.