Відпустка-тур (ч.2). Манявський водоспад

Дорогою до Славського, вирішив показати дітям водоспад, тому у Надвірній повернули в сторону Манявського водоспаду. Дорога селами досить погана (проїзна, але кам'яниста і місцями дуже вузька). Каміння гостре та небезпечне (як і в інших місцях, великий ризик порізати гуму, тому пересуватися доводилося дуже обережно).

Погода була дощова, покриття глинисте та слизьке, але авто дуже гарно справлялося.

Доїхали ми до великої бетонної площадки перед в'їздом у гори, і ... я не ризикнув рухатися далі. Дорога попереду виглядала аж занадто розбитою та розмитою.

На сам водоспад ми попрямували вже на УАЗі. І добре, що так, бо на тих кількох кілометрах траплялися дуже глибокі колії, велике каміння, а також кілька бродів через річку (неглибоких, але все ж я б не хотів лізти своїм авто туди). Авто б пройшло по всій дорозі, але ризик пошкодити його все ж був би досить високим. 

Проте сам водоспад однозначно вартує, щоб його відвідати)) Оскільки того дня була погана та холодна погода, туристів там практично не було і це стало жирним плюсом, оскільки вдалося вільно насолодитися величчю та красою природи!

Реклама

10% відсотків знижка!