Мій Mercedes W221 знову потрапив на чергове ТО. Машина бачить стільки доріг і умов, що іноді здається — я використовую її не як флагман бізнес-класу, а як службовий пікап. +35 на трасі, міські затори, газ, наші «дороги»… дивуюся, як він досі не образився і не подав заяву на пенсію.
Обслуговувався, як завжди, на офіційному дилерському СТО “Mercedes-Benz”. Атмосфера стандартна: кави — море, сервіс — з посмішкою, а ціни такі, що іноді думаєш, чи не простіше купити ще одного донора W221 на розбірку. Але принцип у мене твердий — лише оригінальні матеріали і запчастини, жодних компромісів.
Несподіванка номер один: виявилося, що клапан вентиляції картерних газів не просто «втомився», а ще й деформувався. Через це був витік оливи на задню стінку двигуна. Дістатися до нього, звісно, справа не з простих: клапан захований позаду мотору, ще й із бонусом у вигляді ГБО, яке залишив мені у спадок попередній власник. Тож механіки трохи помучилися, але все зробили.
Свічки викрутили, глянули й видали вердикт: ще цілком придатні, можна кататися далі.
Стінки циліндрів - живі, що також не може не радувати. Приємно, коли хоч щось у цьому світі не вимагає негайних витрат.
А ось трубка антифризу була вже на фінішній прямій. Якось навіть прийшлось долити 500мл рідини. Ще трішки — і можна було б робити безкоштовне шоу з паровою завісою прямо посеред траси. Але цього разу пощастило: вчасно виявили і замінили.
З цікавості замовив ще й комп’ютерну діагностику двигуна. Перевірили все — від датчиків до системи фаз газорозподілу. І що приємно: усі параметри в нормі, ніяких зсувів. Це означає лише одне: ланцюг ще поживе. Майже як діагноз від лікаря: «Ще покатаєшся».
І щоб день був максимально продуктивним, на тому ж мультибрендовому сто виконав перше ТО для автомобіля дружини. Там усе просто: заміна масла і фільтрів — швидко, без драм і без розбирання півмашини, як це буває з моїм W221.
Отже, ще одне ТО позаду. Машина знову пройшла через процедуру перевірки на «життєздатність», і результат радує: двигун у нормі, ланцюг ще поживе, слабкі місця підлікували. Здавалося б, можна видихнути й забути… але з W221 усе відбувається за сценарієм старого доброго серіалу: серія закінчилася, інтригу закрили, але точно знаєш — продовження вже готується.
І знаєте що? Це навіть подобається. Бо W221 — не просто автомобіль. Це такий собі «старий генерал», який вимагає до себе поваги, дисципліни і правильного догляду. Він може капризувати, змусити відкрити гаманець і пожартувати над твоїми нервами, але коли сідаєш за кермо — все забувається. Комфорт, впевненість і відчуття, що ти їдеш не машиною, а цілою епохою.
Сучасні авто? Вони швидші, технологічніші, економніші. Але часто — бездушні. А цей W221, зі своїми примхами, з усіма витратами на оригінальні деталі й діагностики на дилерському СТО, має одну важливу перевагу — він живий. І, судячи з усього, ще дуже довго буде тримати мене «на гачку».