Мобільний додаток
Ще більше зручності! Миттєві сповіщення про всі актуальні події вашого профілю!
Так як на дворі плавно почав закінчуватися вересень, а ми ще не все написали за липень і серпень, треба це виправляти, тим більше, сьогодні ми на виборах авто дня і заради цієї події варто підвищити активнісь в бортовому журналі. Не те, щоби я на щось розраховую, але на те ми і спільнота автомобільна, щоби наші автомобілі разом з нами приймали участь в якихось активностях. Для мене саме активність є цінною, а результат - він добрий завжди.
Так як минулого допису я привіз з собою в гості другу маму, то треба було її за тиждень гарненько вигуляти. Чим ми, власне, невідкладно і зайнялися. Дві години дороги, трошки серпантинів.
Нас зустрічає ящірка на порозі однієї з кафешок що на по дорозі до водоспаду Шипіт. Кафешок не фоткав, запаркуватися хоч і тіснувато, але є де. Проблем не викликало.
До водоспаду є дві стежки - екологічна, або торгова, через сувеніри. Звісно йдемо екологічною, ми ж сюди на природу дивитися приїхали.
Коряга перероблена в монстрика.
Річечка
Кладка
Йдемо по кладці
І ось він красунчик. Фото вдалося зробити такого ракурсу, ніби тут зовсім немає людей, але їх тут є і багато. Нафоткавшись, наслухавшись шуму, повертаємось назад. Нажаль, фото не передають величності і епічності місця. Раніше я на мавіку міні літав і знімав відео, зараз, нажаль, дрон не розчехляв уже майже 4 роки і не знаю чи він злетить взагалі. Мінік військовим без толку, тим більше з його нюансами з дальністю і опором вітрам, тому так і валяється, чекає свого часу.
Вертаємо потрошку до авто.
Дорога в сторону сувенірів теж підкидує красиві заставки для робочого столу.
Поки діти стриміли в сувенірах, я дивився в небо на літунів.
Далі переміщаємось до підйомнику Пилипець. Будка лишається чекати на парковці з снігоприбиральними машинами (можна проїхати вище і ближче на 50м до підйомника, але не знав чи варто туди було їхати, тому най стоїть тутки.
Трохи грошів і ми вже їдемо вгору.
На горі, підготовлені автівки трошки попсували поверхню, але що є.
Я був не проти проїхатись ще вище, але дружина мою ідею не підтримала, тому дивимося навкруги, відпочиваємо, і сідаємо на поїздку вниз.
Тиша, гори
Вцілому звикаю їздити по гірській місцевосці, витрата радує, але як покаже вересень, тільки коли в місті немає корок. Ці дві локації дуже рекомендую до відвідування в будь яку пору року. Звісно, якщо ви не лижник чи сноубордист, підйомник значно приємніше в неспекотну суху погоду.
Їдемо далі. А ви коментуйте :)
Теж хотіли піднятися на вершину, і я був би не я, якби не рішив підніматися машиною)))
Що тобі сказати - нубірою я проїхав десь 95% шляху)))
Але в самому кінці - тупо наче перерита дорога)))
Ну тобто щоб таким як я неповадно було їздити своїм автомобілем, а тільки на підйомнику чи отих офроад-монстрах)))
Тож я доїхав майже до кінця, постояв там, помилувався красою і поїхав вниз, на підйомник)))
Тож за інших обставин - я б намагався проїхати)))
Але вже коли піднялися на вершину і милувалися краєвидами, то бачив як один на крузаку там днищем ввалився…
І я зрадів, що «здався» і поїхав вниз)))
- днів 2-3 на центр міста, кафешки, Ужгородський замок, музей народної архітектури.
- Боздошський парк, алея платанів.
- Горянська ротонда
- Невицький замок
- Перечин - сироварня, можна на гору сходити.
- Лумшори
- Дендропарк, Деренівська Купіль
- Парк Шернборнів
- Термальні води Косино
- Мукачево і околиці - можна окрему відпустку планувати. Там теж точок можу насипати, але за канікули це б встигнути)