🔧 Розтин віброізоляції: Славута під підозрою
Пам’ятаєте, як я колись розповідав про зварку передніх стаканів? ⚙️ Так ось… відтоді, як моя Славута була обклеєна віброізоляцією, у мене все частіше закрадалося сумнівне відчуття: а чи все в порядку з кузовом? 🤔
Вільний вечір, гараж, легкий внутрішній свербіж тривоги — і я вирішив не відкладати: вирушив на розтин. 🕵️♂️
Відкрив багажник, взяв ліхтарик 🔦, пакет для сміття 🗑️, натягнув рукавиці 🧤 і почав огляд.
Зняв килимок… і, чесно кажучи, ледь не застогнав. Те, що я побачив, язик не повертається назвати якісною віброізоляцією.
Ні, серйозно — її не клеїли, її ліпили абияк.
Куски внахльост, повітряні кишені (які, до речі, тільки прискорюють корозію), а деякі ділянки — просто пропущені або забуті. Таке відчуття, що робили в темряві… та ще й ногами.
Раз уже я там колупаюсь, зазирнув і до старих проводів від фаркопа — так, того самого, який з 2015 року висів у мене, як безтолковий баласт. 🎯
Я більше не збираюся тягати його з собою.
Зняв. Відрізав дроти. Видихнув.
І знаєте що? Це було майже… терапевтично. 😌✂️
Тепер у багажнику стало легше не тільки фізично, а й морально.
Один привид минулого вирушив на утиль. ❌
Почав я, як кажуть, з малого — віддирати віброізоляцію.
Але якщо ви думаєте, що це було просто… 😅 ні, друзі, це була справжня битва.
📺 Передивився купу гайдів на YouTube. Люди там з посмішкою катають вібру в акуратні кульки — і наче все легко.
Але в реальності: руки в мастилі, пальці болять, настрій як вібра — липкий і впертий.
Метод один — катати в кульки й відривати.
І кожна така «кулька» — як крок до свободи. Кузов чинить опір, клей не відпускає, а я, як сапер, зчищаю кожен сантиметр.
🕑 Дві години. Саме стільки мені знадобилося, щоб очистити лише багажник.
Пара рукавиць угроблена, килимок у гаражі тепер носить шрами, а я відчуваю себе переможцем у тихій війні з липкою напастю.
Але знаєте що? Бонус — всередині все виявилося чисто. 🎉
Ні вогнищ іржі, ні гнилі, ні підвохів — просто сталевий метал, ніби він теж зітхнув із полегшенням.
Висновок:
💪 Віброізоляція — це не завжди про тишу. Іноді це про біль у пальцях і перемогу над самим собою.
Але коли під нею виявляється цілий і здоровий метал — воно того варте.
Це відчуття повинно було закрастися ще при огляді перед купівлею 😉.
Але ж ми говоримо про відчуття, а не про сам факт заклеєних дірок 😉.