Перший дальняк після відновлення

   Почався 2025-ий рік. Я походив по лікарях, щоб прояснити загальну картину по організму і пішов до ВЧ за відношенням. У другій половині січня вже поїхав в учебку, а жипа поставив у гаражі зі знятою клемою. 

   Не бачились ми півроку з цим розбійником - товстий шар пилюки тонко на це натякав.

   Я завчасно взяв із собою зарядний пристрій, але він не знадобився. Коли приєднував клему, то проскочила дибела іскра. Вирішив буркнути, і двигун завівся зразу. Напевно жип так само скучив, як і я. Взагалі цікаво, що окрім як за рідними людьми, я скучав ще за машиною. За гоноровим звуком двигуна, динамікою і зручністю. Повірте, після військових корчів типу навари/галопера/ниви, я ніби потрапив у паралельну реальність. 

   Помив, заправив і почав ганяти по місту у справах, яких дуже багато накопичилось за час моєї відсутності. 

   Так як маю доволі тонкий слух, то з-під капоту почув легке підвивання на холодну, якого раніше не помічав. Часу розбиратись не було, і я цей звук приписав якомусь із роліків з минулого Великого ТО. Типу брак, чи змазки мало. 

   
   Зібрав своїх дівок і махнули на Закарпаття. Трохи стрьомно за той звук, і хробачок сумніву мене гриз. Але відпустка всього на пару тижнів, тому пан або пропав. 

Це перший серйозний дальняк для жипа і було трохи боязно. Перед цим був короткий прохват у Київ до @mike_fca на оновлення програмного забезпечення. Не так щоб були якісь показання для того, але жип - великий комп, а комп треба оновлювати. Оновили блок двигуна, АКПП, кузова і ще дещо дрібне. За порадою фахівці приборку не чіпали.

   Раніше помічав, що коробка інколи, якщо менжуєся педалькою газу, могла копнути. Це десь між 2 і 3 передачею, чи 3 і 4. А при старті на задній передачі - нема-нема, а потім різко рушала. Оці два глюка пішли. 

   Зібрали манатки. Багажника для сім'ї з трьох людей вистачає з головою, навіть місце залишилось. Поскладав все таким чином, що було вільне місце навколо сабвуфера). Маршрут побудував в Гугл мепс, зупинки кожні двісті км, бо пісяльна бригада довших інтервалів не витримає.

   Вирішив не їхати через прокляту ділянку від Сквири до Ружина, а махнути на Умань.
   Для мене комфортний крейсер 120 км/год. Під педалькою ще є запас потужності, і проблем з обгонами нема взагалі. Тапка в підлогу і ревисько V6 атмосфери піднімало настрій не тільки мені, а й дівчатам теж.
   Дороги на маршруті хороші, окрім ділянки від Івано-франківська до Калуша. Окремий кайф - то серпантини Закарпаття. Вперше я по них проїхався на хонді FRV і дуже кайфував. Це прям стихія хонди і в повороти вона заходила як діти в школу. На жипі я був обережний, бо вечір, втома і до апарату я толком не звик.
   А от на наступний день вже почав навалювати на рівні з місцевими течиками і спрінтерами. Обмежував мене тільки той факт, що пасажирок почало нудити. Але кайфово то, прям задоволення від водіння. Жип має в міру жорстку підвіску, нормальні гальма і приємну динаміку двигуна. З серпантинами впорався на відмінно. 

Витрата палива на всьому маршруті теж порадувала. Якщо звіряти з АЗС, то приблизно сходиться.

   Цей жип має систему повного приводу AD1 - базовий повний привід, без понижайки і блокування заднього диференціалу. Розподіл крутного моменту здійснює муфта в задньому дифі. Кліренс при цьому середній - більший ніж у передньоприводного і менший ніж у версії Trail Hawk. 

Цей короткий технічний екскурс був для розуміння того, що AD1 це не офроуд, а безпека на асфальті. Тому в гори не шкрібся, і дозволяв собі локації, куди заїжджали Ланоси і вази.

   Мандрівка пройшла вдало - багато локацій відвідано, без машини було б не так просто то всьо встигнути.

   Назад маршрут був той самий, тільки підкорегував пісяльні піт-стопи, щоб не зупинятись у великих містах.  Запас ходу з баком 60 л і витратою 9 л цілком прийнятний.
Посадка зручна, втоми я не відчував. Клімат, вентиляція сидінь, шумка і акустична система свою справу роблять без нарікань. 

   По приїзду вирішив заскочити на дружній сервіс, бо підвивання з-під капоту посилилось.  Це виявився не ролік, а помпа. Вона не протікала, люфта на валу не було, а тільки підвивала. Робота по заміні доволі кропітка і часозатратна. Хлопці впорались буквально в останні години, щоб я встиг відігнати зремонтовану тачку в гараж, і зібратись на потяг.

   Те що помпа витримала подорож трохи більше ніж 2000 км і не здохла - чисте везіння. 

   На наступну відпустку треба буде міняти гуму. Враховуючи частоту використання авто (14 днів влітку і 14 взимку) думаю про всесезонку шосейну. Якщо хтось має практичний досвід, то напишіть в коментарях. Буду вдячний.