ULTRACE EVENT '25

Субота, 11 ранку, 4 години дороги позаду і ми з друзями зарулюємо нашими двома машинами на парковку біля стадіону Тарчинськи.

Мій перший ультрейс стався 9 років тому, і з того часу він був для мене причиною розпочати своє літо, вибратись за кордон і порозглядати те, що мене завжди захоплювало.

З того часу багато що змінилось, шлях до фестивалю все ще займає 4 години, але тепер це поїдка на машині, а не політ віззеіром. На стадіоні сонце стало пекти ще більше, додалась просто величезна купа людей. Нажаль і змінився мій ентузіазм, оскільки останнім часом я все більше ловлю себе на думці посеред стадіону про те що "нічого нового". Навіть бажання фотографувати кудись пропадає, і єдине що виправляє цю ситуацію це полароїд який я взяв з собою, і який буде світитись далі. 

Єдине що не змінилось – це автомобілі, і я б не сказав що це плюс, оскільки спек-лист більшості проектів які ми бачили на горизонті я міг розказати ще за декілька метрів. Я зміг напевно порахувати десь 20 автомобілів, які я не бачив раніше, і які дійсно змогли кинутись мені в око.

Чи можу я сказати що івент став гірше? З точки зору атмосфери, нікому не зрозумілої тусовки, організації – очевидно так. Чи став він гірше як автомобільний фест? Та ні, особливо враховуючи, що вартер вже не збирається, а H2Oi в штатах відвідати який було моєю мрією теж відмінили, це єдине місце в Європі з таким масштабом і концентрацією проектів на метр квадратний.

Я люблю стенс по причині того, що саме ця культура затянула мене в фанати автомобілів, і хоча я весь підлітковий і не тільки період мріяв про те, що я щось куплю, дропну і буду кататись збирати погляди, реалізувати я це так і не встиг. Це був чудовий час, коли завдяки автомобілям я зміг перезнайомитись з купою людей, знайти кращих друзів, і отримати незабутні емоції які я завжди буду нести з собою. 

Культура міняється, і якщо раніше я постійно чув "клін-лук", "хелла флеш", "статика", "вінтокрути", "лафети для *цензура*" і "нижче – значить краще", то тепер потрібно стрибати вище голови, і намагатись зробити яскраво, незвчино, і місцями колхозно щоб якось виділитись, і виділятись на парковці, бо більшість проектів ніколи не будуть їздити по містам і виконувати свою основну задачу по перевозці дупи.

Із хорошого, мої друзі з якими я поїхав тут вперше і натрій у них був явно краще, а ще більше знайомих представляють свої проекти або компанії. Напевно це єдина причина яка заставляє мене повертатись сюди щороку, спілкування, можливість щось порозказувати і поностальгувати.

Жалко, що я так і не зарулив сюди на своєму проекті, і дивлячись на те, як я тепер бачу автомобілі, напевно ніколи і не зарулю.