Toyota.

Минуло пів року з моєї останньої сповіді про цю машину. За цей час встигло змінитися все — і моє життя, і, що набагато гірше, моя Тойота. Одружився. Але давайте повернемось у січень. Кінець січня. Холод, депресія, і я — їду на дилерський центр, щоб вирішити одну-єдину проблему: чортову помилку P0016.

Спойлер: нічого не вирішив. Вони мені сказали: «О, замовте фазорегулятор, та приїдьте пізніше». Я одразу ж вирішив бути розумнішим і замовив катушки — шість штук — і свічки, щоб не лазити туди ще раз. І от на 500 баксів я щасливий володар купи заліза.

Очікування — місяць. Дзвоню дилеру, записуюсь, все чудово. Але... за тиждень до візиту моя невбиваєма японська подруга вирішує раптово шльопнутись. Просто отак. Глухо. Дзвоню дилеру — може, це той фазік? Вони: "Так, це він" (ні).

І тут — новий поворот сюжету. Дзвонить дилер: «Майстра ТЦК забрали. Не зможемо вас прийняти ще два тижні».

А я, між іншим, їжджу по 50–100 км щодня. Машина мені як друг.

Починаю гарячково шукати майстрів — усі зайняті. Через тиждень потрапляю на СТО, пояснюю ситуацію, кажу: «Машина глохне, кажуть — фазік». Вони: "За пів дня зробимо".

Пів дня — тадам! Завели. Не глохне. Помилки немає. Через 10 хвилин — бам! Жовта лампа на приборці. Заводимо ще раз — знову глухне.

Зашибісь.

Машину залишаю. Копаються. Кажуть: мітки ГРМ дилер виставив як студент на першій парі. Помилка не зникає. Потім ще глибше лізуть — і виявляється: треба ще один фазорегулятор, дві шестерні на два розпредвали — бо «мікролюфт». А ще, звичайно, клапани VVT-i. Я їх, звісно ж, теж замінив.

Їду до діагноста в Новояворівськ. Кажуть, це гуру. Майже Кузьма, тільки в світі авто діагностики. І він мені каже:
— Та в тебе циліндри тупо заливає бензином. Тому першим ділом сказав з цим розібратись, а ця помилка то таке, ще проїде і проїде, були і гірші випадки з цією помилкою
І винен в усьому — датчик розходу повітря. Дає завеликі значення, двигун думає, що він V12 на нітро, і вливає паливо як в останній день життя.

Чищу датчик — знайшов тріщину. Замовляю новий. Наступного дня — заміна прямо біля магазину. І…

ВОНА ПЕРЕСТАЛА ГЛОХНУТИ.

Щастя! Радість! І, можливо, трохи сивини.

А тепер — про апгрейди. Перехід з пневми на пружини. Один балон почав вже... ну, втомився від життя. Але в мене був комплект пружин від попереднього власника.

 Машина тепер не їде — пливе, як яхта Джеффа Безоса. Плюс замінив 5 сайлентблоків, втулки стабілізатора, масла і фільтри — святе діло.

Що далі? Заміна шестерень і ще одного фазіка. І нарешті… можливо… можливо… я поставлю ті гальма TRW, які купив ще минулого серпня. Вони, напевно, вже пішли в депресію від самотності.

Висновок?

Бережіть себе, не вірте дилерам і кайфуйте з того, що маєте. Навіть якщо воно світиться Check Engine.
P.S. Мабуть комусь потрібний компресор та 4 пневмобалони?)